Псалми 37

1 Давидів. Не розпалюйся гнівом своїм на злочинців, не май заздрости до беззаконних,
2 бо вони, як трава, будуть скоро покошені, і мов та зелена билина пов'януть!
3 Надійся на Господа й добре чини, землю замешкуй та правди дотримуй!
4 Хай Господь буде розкіш твоя, і Він сповнить тобі твого серця бажання!
5 На Господа здай дорогу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
6 і Він випровадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою немов південь.
7 Жди Господа мовчки й на Нього надійся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на людину, що виконує задуми злі.
8 Повстримайсь від гніву й покинь пересердя, не розпалюйся лютістю, щоб чинити лиш зло,
9 бо витяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа землю вспадкують!
10 А ще трохи й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його і не буде його,
11 а покірні вспадкують землю, і зарозкошують миром великим!
12 Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрегоче на нього своїми зубами,
13 та Господь посміється із нього, бачить бо Він, що наближується його день!
14 Безбожні меча добувають та лука свого натягають, щоб звалити нужденного й бідного, щоб порізати людей простої дороги,
15 та ввійде їхній меч до їхнього власного серця, і поламані будуть їхні луки!
16 Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
17 бо зламані будуть рамена безбожних, а справедливих Господь підпирає!
18 Знає Господь дні невинних, а їхня спадщина пробуде навіки,
19 за лихоліття не будуть вони посоромлені, і за днів голоду ситими будуть.
20 Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, заникнуть, у димі заникнуть вони!
21 Позичає безбожний і не віддає, а праведний милість висвідчує та роздає,
22 бо благословенні від Нього вспадкують землю, а прокляті від Нього понищені будуть!
23 Від Господа кроки людини побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
24 коли ж упаде, то не буде покинена, бо руку її підпирає Господь.
25 Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
26 Кожен день виявляє він милість та позичає, і над потомством його благословення.
27 Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
28 Бо любить Господь справедливість, і Він богобійних Своїх не покине, вони будуть навіки бережені, а насіння безбожних загине!
29 Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній.
30 Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
31 Закон Бога його в його серці, кроки його не спіткнуться.
32 А безбожний чатує на праведного, і пильнує забити його,
33 та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчинить його, коли буде судити його.
34 Надійся на Господа, та держися дороги Його, і піднесе Він тебе, щоб успадкувати землю, ти бачитимеш, як понижені будуть безбожні.
35 Я бачив безбожного, що збуджував пострах, що розкоренився, немов саморосле зелене те дерево,
36 та він проминув, й ось немає його, і шукав я його, й не знайшов!
37 Бережи неповинного та дивися на праведного, бо людині спокою належить майбутність,
38 переступники ж разом понищені будуть, майбутність безбожних загине!
39 А спасіння праведних від Господа, Він їхня твердиня за час лихоліття,
40 і Господь їм поможе та їх порятує, визволить їх від безбожних і їх збереже, бо вдавались до Нього вони!