1-а хронiки 12

1 І цї так само прийшли до Давида в Секелаг, коли ще він ховався від Саула, Кисового сина, а були вони мужні й була поміч із них у битві.
2 Узброєні були сагайдаком, правою й лївою рукою кидали каміннє й стріляли стрілами з лука, - з одноплемінників Саулових, із Беняминїїв:
3 Визначнїйший Ахієзер, по йому Йоас, сини Шемаїні з Гиви; Езієл та Фелет, Азмаветові сини; Бераха та Егу з Анатоту;
4 Ішмая Габаонїй, найдужчий зпоміж трийцяти й провідник трийцятьох; Еремія, Яхазиїл, Йоханан та Йозабад із Гедери;
5 Елузай, Еримот, Беалїя, Шемарія, Сафатія Харитїй,
6 Елкана, Ішшіяху, Азариїл, Йоезер та Йошавам, Кореї;
7 І Йоела й Завадія, Ерохамові сини з Гедору.
8 А й з Гадїїв перейшли до Давида в неприступне місце в пустинї люде мужні та войовничі, узброєні щитом та списом, видом із лиця як леви, а прудкі, як серни на горах.
9 Перший Езер, другий Обадія, третій Елїяб,
10 Четвертий Мишманна, пятий Еремія,
11 Шестий Атай, сьомий Елиєл,
12 Осьмий Йоханан, девятий Елзавад,
13 Десятий Еремія, одинайцятий Махбанай.
14 Вони з синів Гадових - гетьмани в війську: менчий над сотнею, а більший над тисячою.
15 Вони то переплили через Йордань першого місяця, коли він саме розливаєтся з своїх берегів, і порозганяли усїх, що жили по долинах на схід і захід сонця.
16 Прийшли так само й з синів Беняминових та Юдиних в твердиню до Давида.
17 Давид вийшов їм назустріч і промовив до їх: Коли ви з миром прийшли до мене, щоб менї допомагати, то нехай буде моє серце одно з вашим серцем, а коли на те, щоб підступом видати мене ворогам моїм, - бо нема неправедностї в руках моїх, - то нехай Бог батьків наших бачить і судить.
18 І ввійшов дух ув Амасая, що передував між трийцятьма, й він промовив: Ми твої, Давиде, й з тобою, сину Ессеїв; мир тобі й мир твоїм помічникам; тобі бо допомагає Бог твій. Тодї прийняв їх Давид і поставив їх на чолї війська.
19 І з поколїння Манассіїного попереходили декотрі до Давида, тодї як він ійшов з Филистіями на війну проти Саула, але не помагав їм, бо Филистійські князї, порадившись, відправили його, кажучи: Як він пристане до свого пана Саула, то це буде на наше безголовє.
20 А як він вертався в Секелаг, тодї пристали до його з Манассіїв: Аднах, Йозавад, Едіяєл, Михаїл, Йозавад, Елигу та Зилльтай, тисячники в Манассіїв.
21 І помагали вони Давидові проти ватаг, бо всї вони були хоробрі лицарі й стали (опісля) гетьманами в війську.
22 Так день-у-день приходили до Давида на поміч йому, аж його військо стало великим, як військо Боже.
23 Оце число начальників військових, що прийшли були до Давида в Геброн, щоб оддати йому Саулове царство, по слову Господньому:
24 Синів Юдиних, носячих щит та спис, було шість тисяч вісїмсот готових до війни;
25 З синів Симеонових, завзятих у війнї лицарів, було сїм тисяч ще й сто;
26 З синів Левіїних чотири тисячі шістьсот;
27 І Йодай, князь із роду Аронового, а з ним три тисячі сїмсот;
28 І Садок, молодик сьміливий, і з роду його двайцять два князї;
29 З синів Беняминових, племінників Саулових, три тисячі, - але ще багато з їх держалось Саулового дому;
30 З синів Ефраїмових двайцять тисяч вісїмсот сьміливих лицарів, людей славних у родах своїх;
31 З половини Манассіїного поколїння вісїмнайцять тисяч, що були покликані поіменно, щоб прийшли поставити Давида царем;
32 З синів Іссахарових прибули люде розумні, котрі давали пораду, що коли випадало дїяти Ізраїлеві, - їх було двістї начальників, а всї брати їх слухали слів їх;
33 З поколїння Зебулонового готових до бою, узброєних усякою військовою зброєю, пятьдесять тисяч, однодумних в тому, щоб слухати приказу.
34 З поколїння Нефталїєвого тисяч начальників, а з ними трийцять сїм тисяч з щитами та списами;
35 З поколїння Данового готових до війни двайцять вісїм тисяч шістьсот;
36 Від Ассера, військових, узброєних до бою, сорок тисяч;
37 Ізза Йорданї, від поколїння Рубенового, Гадового, й половини Манассіїного поколїння сто двайцять тисяч, з усякою військовою збруєю.
38 Усї цї мужі, устроєні, прийшли в Геброн з щирим сердцем, щоб поставити Давида царем над усїм Ізраїлем. Та й усї Ізрайлитяне були однодушні, щоб поставити Давида царем.
39 І перебули там у Давида три днї, їли й пили, бо брати їх наготували всього для їх;
40 Та й ті, що були примежні до їх, аж до поколїння Іссахарового, Зебулонового та Нефталїєвого, привозили усю харч на ослах та верблюдах, і мулах та волах: борошно (муку), фиги та родзинки, й вино, й оливу, й силу товару та овець, бо була радість ув Ізраїлї.