1-а хронiки 23

1 Коли Давид постарівся й нажився доволї, то настановив царем над Ізраїлем сина свого Соломона.
2 І зібрав усїх Ізраїлських князїв і сьвященників, і левітів.
3 І полїчено левітів від трийцяти років й старійших, і було їх лїком, голова в голову, трийцять і вісїм тисяч чоловіка.
4 З їх приставлено до послуги в домі Господньому двайцять чотири тисячі, а за писарів та суддїв шість тисяч;
5 Також чотири тисячі придверників, та чотирі тисячі прославляючих Господа на музичних приборах, що їх поробив задля прослави.
6 І Давид завів для їх чергу по синах Левіїних - Герзонові, Кагатові та Мерарієві.
7 З Герзонїїв: Лаєдан та Шимей.
8 Сини Лаєданові: перший Ехиїл, Зетам та Йоїль, троє.
9 Сини Шимеєві: Шеломит, Хазиїл та Гаран, троє. Вони голови в поколїннях Лаєданових.
10 Та ще сини Шимеєві: Яхат, Зиза, Еуш та Берія. Це сини Шимеєві, четверо.
11 Яхат був головним, Зиза другим; Еуш та Берія мали небагато дїтей, і через те були вони полїчені разом із батьковим домом.
12 Сини Кагатові: Амрам, Ізгар, Хеврон та Озиїл, четверо.
13 Сини Амрамові: Аарон та Мойсей. Аарон був одлучений до служби в частї пресьвятій (Сьвятая Сьвятих), сам він і сини його, по віки, щоб палити кадило перед лицем Господнїм, щоб його хвалити й благословити іменем його по віки.
14 А Мойсей, чоловік Божий, та сини його записані в поколїннї Левіїному.
15 Сини Мойсейові: Герзон та Елиезер.
16 Сини Герзонові: перший був Шевуїл.
17 Сини в Елиезера були: перший Рехавія. І не було в Елиезера других синів; а в Рехавії було дуже багато синів.
18 Сини Ізгарові: перший Шеломит.
19 Сини Хевронові: перший Ерія, а другий Амарія, третій Яхазиїл а четвертий Екамам.
20 Сини Озиїлові: перший Миха, а другий Ішшія.
21 Сини Мерарині: Махлі та Муші. Сини Махлїєві: Елеазар за Кис.
22 І помер Елеазар, і не було в його синів, а тільки дочки; й побрали їх за себе сини Кисові, їх брати.
23 Сини Мушієві: Махлі, Едер та Іремот, троє.
24 Оце сини Левіїні, по домах батьків їх, голови родин, що були полїчені поіменно голова в голову, та що робили дїло служби в домі Господньому, від двайцяти років й висше.
25 Бо Давид сказав: Господь, Бог Ізрайлїв, дав спокій своєму народові й осадив його в Ерусалимі по віки;
26 І левітам не треба носити намет та всякий посуд до служби в йому.
27 Через це по останньому приказу Давидовому полїчено левітів від двайцяти років і висше,
28 Щоб вони були при синах Аронових до служби в домі Господньому, в дворі й в прилежних будинках, до наглядання за чистотою в цїлій сьвятинї та до всякої роботи службової при домі Божому;
29 (А сьвященники) до нагляду за хлїбом показним і пшеничною мукою на хлїбні жертви, та коржами, й сковородами, й печивом, і за всякою мірою та вагою.
30 (А левіти) щоб ставали що-ранку дякувати й славити Господа, а так само що-вечора
31 При приношеннях Господеві жертов всепалення що суботи, й на новому місяцї, й в празники по їх числу, як про їх написано, - непереривно перед лицем Господнїм,
32 І щоб стерегли скриню сьвідчення та сьвятиню й синів Аронових, своїх братів, при службах в домі Господньому.