Псалми 107

1 Х валїте Господа! Він бо благий, бо милість його по віки.
2 Да скажуть вибавлені від Господа, котрих він вислобонив з руки ворога,
3 І котрих до купи зібрав з країв, зі сходу і заходу, з півночі і від моря.
4 Вони блукали в пустинї, по степових шляхах, не знайшли місця собі на оселю.
5 Терплючи голод і смагу, вони томились душею.
6 Тодї взивали до Господа в тїснотї своїй, і він визволяв їх з біди їх.
7 І він проводив їх правою дорогою, щоб прийти до людяного міста.
8 Да славлять Господа за милість його, і чудеса його над синами людськими!
9 Він бо наситив душу прагнущу, й голодуючу душу сповнив добром.
10 Седїли вони в тьмі і в тїнї смертї, сковані нуждою і желїзом,
11 Бувши впертими проти слова Божого і зневажаючи волю Всевишнього,
12 Тому смирив він серце їх бідою; вони падали, і не було помочі для них.
13 Тодї Господа вони благали у своїй тїснотї, і він спасав їх з біди їх.
14 Вивів їх з темноти і з тїнї смертної, і розбив їх кайдани.
15 Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його над синами людськими!
16 Він бо розломив брами мідянї, і сокрушив засуви желїзні.
17 Безумні - за свої переступні дороги і за свої несправедливостї караються.
18 Душа їх одвертається від їжи, і вони приближились до воріт смертних.
19 Тодї благають Господа в своїй тїснотї, і він визволяє їх з біди їх.
20 Посилає слово своє і вертає їм здоровлє, і спасає їх від домовини їх.
21 Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його над синами людськими!
22 Нехай принесуть жертву хвали, і піснями прославлять дїла його!
23 Ті, що в суднах пускаються на море, на водах великих мають торгове дїло,
24 Вони бачать дїла Господнї і чудесні творива його в глибинї;
25 Рече він, і буйний вітер знявся, що високо підносить филї.
26 Кидає ними під небо, провалює їх в безодню, в бідї душа їх млїє.
27 Мотаються, хиляються, як чоловік пяний, поникла вся мудрість їх.
28 Тодї до Господа вони у своїй тїснотї взивають, і він виводить їх з біди їх.
29 Він переміняє хуртовину на тишину, і филї втихомирились.
30 І вони радїють, що стає тихо, і до бажаної пристанї він їх приводить.
31 Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його для синів людських,
32 І возносять його в зборі людей, і в радї старших хвалять його!
33 Він обертає ріки в пустиню, і жерела водні в суходіл,
34 Плодовиту землю - в соляний степ, за злобу живущих там.
35 Він обертає й пустиню в озера водисті, і суходіл в жерела водні;
36 І поселяє там голодних, і закладають оселю.
37 Засївають поля, насаджують виноградники, котрі видають овочі і плоди.
38 Він благословить їх, і вони вельми розмножуються; і скота дає їм не мало.
39 Часами стає їх меньше, і вони хиляються від неволї, горя і нещастя.
40 Він кидає сором на князїв, і велить їм блукати в безлюддї і в безвіддї;
41 Бідного він з нужди видвигає, і роди його, як стадо, розмножує.
42 Щирі серцем побачать се і звеселяться, і всяка несправедливість зацїпить уста свої.
43 Хто мудрий, той замітить ті речі, і нехай зрозуміють милостї Господнї.