1 | Проводиреві хора: про Ідутуна; псальма Давидова. Т ілько на Бога вповає тихо душа моя, від него моє спасеннє. |
2 | Він тілько моя скеля, моя защита, моя висока твердиня; не захитаюсь нї трохи. |
3 | Доки будете нападати на чоловіка? Всї термосите його, як стїну похилившуюся, як той мур надломаний. |
4 | Нараджуються вони тілько, як би з висоти звалити його; брехнею вони радїють; устами своїми благословляють, а в серцї своїм проклинають. |
5 | На одного Бога вповай, душе моя! Бо на него надїя моя. |
6 | Тілько він є моя скеля, моя защита, моя висока твердиня; я не захитаюсь. |
7 | В Бозї моє спасеннє і моя слава; сильна моя скеля, моє прибіжище в Бозї. |
8 | Вповай, народе, на него по всякий час! Виливайте перед ним серця ваші! |
9 | Сама марнота сини людські, сама брехня, сини чоловічі; на терезах вони йдуть у гору скорше, як пара |
10 | Не вповайте на здирство, і не надїйтесь марно на грабіж! Коли росте багацтво, не прилягайте до него серцем вашим! |
11 | Раз сказав Бог, двічі чув я се, що сила в Бога. |
12 | І в тебе, Господи, милість; ти бо даєш кожному по заслузї його. |