| 1 | Проводиреві хора: під мутляббен. Псальма Давидова. С лавити му Господа всїм серцем моїм; я звіщу про всї чудеса твої. |
| 2 | Радуватись і веселитись буду задля тебе і сьпівати хвалу імени твоєму, Всевишний! |
| 3 | Як вороги мої повернулись назад, і, спотикнувшись, погибли перед лицем твоїм. |
| 4 | Ти бо судив мою правду і мою праведну справу: Ти сїв на престолї, суддя справедливий. |
| 5 | Ти погромив народи, знищив безбожника, імя їх затер єси на віки вічні. |
| 6 | Ох вороже! Конець руїнам на віки - і городи понищив ти; ой пропала їх память. |
| 7 | Але Господь пробуває на віки; він приготовив на суд престол свій. |
| 8 | І він, він судити ме весь сьвіт по правдї, і зробить суд над народами по правотї. |
| 9 | І буде Господь пристанню пригнетеному, велике прибіжище під час злиднїв. |
| 10 | І будуть вповати на тебе, хто знає імя твоє; бо ти не опускаєш нїкого, хто шукає тебе, Господи. |
| 11 | Сьпівайте Господу живущому на Сионї, звіщайте між народами дїла його. |
| 12 | Бо коли він слїдить за пролитою кровю, то згадає про них; він не забуває голосїння бідолашних. |
| 13 | Помилуй мене, Господи, зглянься над недолею моєю від ненавидників моїх, і підніми мене від дверей смертї, |
| 14 | Щоб я ізвістив всю хвалу твою у брамах дочки Сионової; щоб я радувався спасеннєм твоїм. |
| 15 | Провалились народи в пропасть, що викопали її; зловилась нога їх у сїтях, що заставили їх тайно. |
| 16 | Пізнали Господа, він звершив суд; безбожник запутався в дїлах рук своїх. |
| 17 | Нехай повернуться безбожники в пекло, всї народи, що забувають Бога. |
| 18 | Бо не буде завсїди забутий вбогий, і не пропаде на віки надїя смирних. |
| 19 | Встань, Господи, щоб не взяв верх чоловік; нехай перед лицем твоїм приймуть суд народи. |
| 20 | Напусти, Господи, страх на них; нехай знають народи, що вони смертні люде. |
