Вихід 2

1 І був чоловік із дому Левієвого, і взяв собі жінку Левіївну.
2 І завагонїла й уродила сина; бачивши ж, яке воно гарне, таїлась із ним три місяцї.
3 А як не в моготу було вже таїтись, зробила йому скринечку з рогожини, та обмазала її мазюкою, осмолила смолою, та й поставила між осет уз беріг ріки.
4 І наглядала сестра віддалеки, щоб знати, що станеться йому.
5 І спустилась дочка Фараонова купатись у ріцї, а її рабинї приходили уз ріку берегом. І вгледївши скриньку проміж осетом, послала рабиню й узяла її.
6 Відтуливши ж, бачить немовляточко в скриньцї, плачуще хлопятко. І змилосердилась дочка Фараонова, і каже: Се з Єврейняток.
7 Каже тодї сестра хлопчикова дочцї Фараоновій: Побіжу я, покличу тобі мамку з Єврейок, щоб згодувала тобі хлопятко!
8 І каже їй дочка Фараонова: Біжи! І побігла дївчинка і кликнула хлопчикову матїр.
9 І каже їй дочка Фараонова: Возьми немовлятко, та згодуй менї його; я ж дам тобі плату.
10 І знялось на ноги хлопятко, і привела його до дочки Фараонової, і був у її за сина. І дала йому імя Мойсей; бо, каже, з води взяла його.
11 І стало з того часу, як Мойсей був уже дорослий, що вийшов до браття свого, та й дививсь на їх тягарі, та й побачив, як Египтянин бє Єврея зміж братів його.
12 Озирнувшися ж сюди й туди, і не вбачаючи нїкого, убив Египтянина та й сховав його в піску.
13 І вийшов другого дня, аж се двоє Євреїв бються; він і каже тому, хто скривдив: Про що нївечиш товариша?
14 Він же каже: Хто тебе настановив старшим і суддею над нами? Хиба задумав убити й мене тим робом, як убив Египтянина. І злякався Мойсей і каже сам собі: Чи не виявилась лишень справа?
15 І дознався Фараон про сю справу, та й шукав приключки, щоб убити Мойсея. І втїк Мойсей од Фараона, та й оселивсь у Мидиян землї. От і седить раз біля колодязя.
16 А в сьвященника Мидиянського та було семеро дочок. І поприходили вони та й черпали воду, та й сповняли пійла, щоб понаповати вівцї батькові.
17 Та посходились пастухи, та й попроганяли їх. І встав Мойсей та й допоміг їм, і понаповав їх вівцї.
18 І прийшли вони до Регуїля, батька свого, він і каже дочкам своїм: Чого се прийшли ви так заранї сьогоднї?
19 І кажуть вони: Якийся Египтянин визволив нас од пастухів, та ще начерпав доволї й води нам, і понаповав вівцї.
20 І каже він дочкам своїм: А де ж він? Про що се ви покинули чоловіка? Кликнїте лишень його, щоб у нас попоїв хлїба солї.
21 І вподобав Мойсей оселї у чоловіка сього, і він оддав Зипору, дочку свою Мойсейові.
22 І вродила вона сина, і дав йому він імя Герсон, бо каже: Захожим я в чужій землї.
23 І сталось у довгому протязї часу, що вмер царь Египецький. І застогнали Ізрайлитяне на панщинї, і знялось голосїннє їх до Бога про панщину.
24 І почув Бог голосїннє, і спогадав Бог заповіт з Авраамом та з Ізааком та з Яковом,
25 І зглянувсь Бог на Ізрайлитян, і дознавсь про се Бог.