Приповiстi 13

1 Син мудрий слухає батькової науки, а безпутний не слухає докору.
2 Із плодів уст своїх насичуєсь чоловік добром, душа же проступників - зло.
3 Хто стереже уста, той душу вберігає: хто ж рот свій широко отвирає, тому біда.
4 Душа в лїнивого жадає, та дармо, а душа трудящих засититься.
5 Праведний ненавидить ложне слово, а безбожник соромить і безчестить.
6 Безвинного в путях пильнує правда, а грішника губить безбожество.
7 Той за багатого себе скрізь виставляє, а справдї він нїчого немає; инший видає себе за бідного, а він пребагатий.
8 Багацтвом викуплює чоловік життє своє, а вбогий й грізьби не чує.
9 Сьвітло праведних весело горить, у безбожних же сьвічник потухає.
10 Між гордими - одні тільки сварки, а хто чинить усе за порадою - у тих мудрість.
11 Богацтво легко нажите пропадає, хто ж трудом доробляєсь, намножує його.
12 Надїя, коли довго тріває, мучить серце, а справджене бажаннє - се дерево жизнї.
13 Хто словом нехтує, той шкодить собі, а хто боїться заповідї, той має заплату.
14 Наука мудрого - се жизняна криниця; вона відвертає від сїтей смертї.
15 Добрий розум приносить приємність, дорога ж беззаконних пагубна.
16 Розумний з розглядом дїло робить, а дурний виносить на показ дурноту.
17 Безбожний посланець у біду попадає, а вірний посланець - ратунок.
18 Злиднї й стид тому, хто нехтує науку, хто ж підклоняється під докір, той буде в шанобі.
19 Як спевниться бажаннє, то любо се душі; та дурним не любо відхилятись від злого.
20 Хто братаєсь із мудрими, буде й сам мудрий, хто ж заходить у дружбу з дурними, - зледачіє.
21 За грішниками гонить нещастє, а праведним добро в нагороду.
22 Добрий і внукам зоставляє достатки, а багацтва грішника передержуються для праведного.
23 Много хлїба родиться й на загонах убогих, та з них не один погибає через непорядок.
24 Хто жалує лозинки, ненавидить він сина, а хто любить сина, той з малку наказує його.
25 Праведний їсть до схочу, а черево безбожних терпить недостачу.