| 1 | Приложи трубу до уст твоїх! Як орел (налетять) на дом Господень за те, що вони поломали вмову зо мною, і переступили закон мій! |
| 2 | Покликати муть до мене: Боже мій! ми ж тебе знаємо, ми - Ізраїль! |
| 3 | Нї! відкинув Ізраїль добро, то ж ворог буде вганяти за ним. |
| 4 | Ви без мене поставляли царів над собою; обирали собі князїв, мене не питавши; а з срібла свого та з золота свого собі боввани робили: ось, ізза чого погибель! |
| 5 | Покинув тебе, Самариє, телець твій! запалав гнїв мій на них; доки ж не зможуть вони очиститись? |
| 6 | Бо й той (ідол) - дїло Ізраїля. Ремесник уробив його, як же йому бути Богом? в куски розпадеться бик Самарийський! |
| 7 | Сїяли вони вітра, так жати муть бурю: колоса на стеблї в нього не буде, не дасть муки зерно, а хоч би й дало, то чужі з'їдять, |
| 8 | З'їдять і самого Ізраїля; і будуть вони у чужоземцїв за пусту посудину. |
| 9 | Вони пійшли до Ассура, мов той дикий осел, що пустопаш блукає: Ефраїм купував прихильність подарунками. |
| 10 | Та хоч вони й посилали чужинцям данини, то, наколи я зберу їх докупи, почнуть вони впадати під тягарем царя над князями. |
| 11 | Много жертівників про гріх Ефраїм спорудив, та й на (кару за) гріх йому ті жертівники вийшли. |
| 12 | Важні я йому написав закони, та вони, мов чужі, в нього поробились. |
| 13 | Вони приносять в жертву менї мясо, щоб самі його їли; Господеві вони невгодні; безбожність їх нїколи в нього з думки не сходить, і він буде їх однако за гріхи карати: вернуться вони в Египет (у неволю). |
| 14 | Творця свого забув Ізраїль та построїв собі божницї, та й Юда побудував міста утверджені; та я пошлю огонь на міста його, - він пожере палати його. |
