Числа 15

1 І рече Господь Мойсейові:
2 Промов до синів Ізраїля і скажи їм: Як прийдете у землю оселї вашої, що дам вам,
3 І приносити мете огняну жертву Господеві, жертву всепалення чи то жертву заколення, щоб сповнити обітницю, чи добровільні дари у празники ваші, щоб закурити Господеві любі пахощі з буйної чи з дрібної скотини:
4 Так мусить той, хто приносить Господеві приношеннє своє, як хлїбну жертву принести: десятину ефи муки пшеничної, змішаної з четвертиною гіна олїї,
5 А як ливну жертву принесеш до жертви всепалення чи то заколення, на кожну вівцю одного гіна вина.
6 Або при баранї принесеш три десятин ефи муки пшеничної, змішаної з третиною гіна олїї;
7 А як ливну жертву подаси третину гіна вина; любі пахощі Господеві.
8 А як принесеш бичка на жертву всепалення, чи на жертву заколення, щоб сповнити обітницю, чи на жертву мирну Господеві,
9 Так нехай приносять до бичка як хлїбну жертву: три десятин ефи муки пшеничної, змішаної з половиною гіна олїї;
10 А як жертву ливну принесеш половину гіна вина: пахощі любі Господеві.
11 Так будуть робити при кожному приношенню вола чи барана чи із овець, чи з кіз;
12 Дивлючись по лїчбі, скілько жертвуєте, робити мете так, при кожному приношенню по лїчбі їх.
13 Всякий землянин мусить чинити се приносючи огняну жертву любих пахощів Господеві.
14 А коли пробуває в вас чужоземець, чи хто б то нї був між вами, в родах ваших, і приносить огняну жертву любих пахощів Господеві, то нехай і він так робить, як ви робите.
15 Що до громади, то установа одна про вас і про приходня, що між вами пробуває; установа віковічня в роди ваші: як ви, так і приходень буде перед Господом.
16 Закон один і одно право буде для вас і для приходня, що пробуває між вами.
17 І рече Господь до Мойсея:
18 Промов до синів Ізрайлевих, і скажи їм: Як прийдете в землю, що в неї сам я приведу вас,
19 Так починаючи їсти хлїб з тієї землї, мусите принести жертву Господеві:
20 Як первоплід з тїста вашого принесете колача на жертву возношення; як жертву з току принесете його.
21 Від первого тїста вашого мусите давати Господеві жертву возношення в роди ваші.
22 А коли незнавши согрішите, і не сповните всї заповідї сї, що промовив Господь до Мойсея,
23 І не сповните все те, що вам повелїв Господь через Мойсея, з того часу, як дав Господь заповідї, і потім у родах ваших,
24 То вчините ось що: Коли за очима в громади, через помилку станеться, тодї мусить уся громада привести бичка на всепаленнє про любі Господеві пахощі, з дарами його хлїбними і ливними, по установі, і одного козла на жертву за гріх.
25 І відпокутує сьвященник за всю громаду синів Ізрайлевих, і проститься їм; бо через помилку стався гріх сей, а вони подали свій принос, огняну жертву Господеві, і принесли перед Господом свою жертву за гріх, за помилку свою.
26 І проститься всїй громадї синів Ізрайлевих, і приходневі, що пробуває між ними; бо ввесь люд провинив помилкою.
27 А коли одна яка душа согрішить помилкою, так мусить вона принести козу перволїтку на жертву за гріх.
28 І відпокутує сьвященник за душу, що помилкою провинила, согрішивши ненарочно перед Господом, і буде вона спокутована і проститься їй.
29 Для землянина між синами Ізрайлевими і для приходня, що пробуває між ними, закон один мусить бути в вас про того, хто помилився.
30 Но та душа, що піднявши руку кому що заподїє, чи він землянин, чи з приходнїв, наругався він з Господа; і викоренити мусять сю душу із серед люду,
31 Бо зневажив він слово Господнє і зломив заповідь його; викорениться душа тая; гріх її на їй.
32 І як були сини Ізрайлеві в пустинї, так знайшли чоловіка, що збирав дрова в субітнїй день.
33 І взяли його ті, що знайшли, як він збирав дрова, та й привели до Мойсея і до Арона і до всієї громади.
34 Та й віддали його під сторожу; бо не знати було, що з ним чинити.
35 І сказав Мойсей: Вмерти мусить чоловік сей; нехай закидає його каміннєм вся громада за табором.
36 І вивела його вся громада за табір, та й закидала каміннєм, і погиб він, як повелїв Господь Мойсейові.
37 І рече Господь до Мойсея:
38 Промов до синів Ізрайлевих і скажи їм, щоб робили собі кутаси на кінцях верхньої одежі своєї в родах їх, і щоб причіпили до кутасів одежі шнурок з блавату.
39 І будуть вам кутаси на те, щоб ви, бачивши їх, згадували про всї заповідї Господнї, і сповняли їх, і щоб ви не подавались за серцем і очима вашими, що поривають вас до блудування;
40 Щоб ви памятали і сповняли всї заповідї мої й були сьвятими в Бога вашого. Я Господь, Бог ваш, що вивів вас із Египецької землї, щоб вам бути Богом. Я Господь, Бог ваш.
41