Йоан 15

1 Я правдива виноградина, а Отець мій виноградар.
2 Кожну вітку в мене, що не родить овощу, відтинає її, а кожну, що родить овощ, обчищує її, щоб більш овощу родила.
3 Вже ви чисті через слово, що я глаголав вам.
4 Пробувайте в менї, і я в вас. Яко ж вітка не може овощу родити від себе, коли не пробувати ме на виноградинї, так анї ви, коли в менї не будете пробувати.
5 Я виноградина, ви віттє. Хто пробуває в менї, а я в йому, той приносить багато овощу; бо без мене не можете робити нїчого.
6 Коли хто не пробуває в менї, буде викинутий геть, як вітка, і всохне, й зберуть їх, та й кинуть в огонь, і згорять.
7 Коли пробувати мете в менї, а слова мої пробувати муть в вас, то, чого схочете, просити мете, і станеть ся.
8 У сьому прославив ся Отець мій, щоб овощу багато давали ви, й були моїми учениками.
9 Яко ж полюбив мене Отець, і я полюбив вас; пробувайте в любові моїй.
10 Коли заповідї мої хоронити мете, пробувати мете в любові моїй; я хоронив заповідї Отця мого, й пробуваю в любові Його.
11 Се глаголю вам, щоб радощі мої пробували в вас, і щоб радощі ваші сповнились.
12 Се заповідь моя: Щоб любили один одного, як я полюбив вас.
13 Більшої сієї любови нїхто не має, як щоб хто душу свою положив за другів своїх.
14 Ви други мої, коли робити все, що я заповідаю вам.
15 Вже більш вас не зву слугами, бо слуга не знає, що робить пан його; вас же назвав я другами, бо все, що чув я від Отця мого, обявив вам.
16 Не ви мене вибрали, а я вибрав вас, та й настановив вас, щоб ви йшли і овощ приносили, і овощ ваш пробував; щоб чого просити мете в Отця імям моїм, дав вам.
17 Се заповідую вам, щоб любили один одного.
18 Коли сьвіт вас ненавидить, знайте, що мене перш вас зненавидїв.
19 Коли б із сьвіта були, сьвіт своє любив би; як же ви не з сьвіта, а я вибрав вас із сьвіта, тим ненавидить вас сьвіт.
20 Згадайте слово, що я сказав вам: Не більший слуга пана свого. Коли мене гонили, і вас гонити муть. Коли моє слово хоронили, і ваше хоронити муть.
21 Та се все робити муть вам задля імя мого, бо не знають Пославшого мене.
22 Коли б я не прийшов і не глаголав їм, гріха не мали б вони; тепер же вимовки не мають вони за гріх свій.
23 Хто мене ненавидить, і Отця мого ненавидить.
24 Коли б дїл не зробив я в них, яких нїхто инший не робив, гріха не мали б; тепер же видїли й зненавидїли мене і Отця мого.
25 Та щоб справдилось слово, написане в законї їх: Що зненавидїли мене дармо.
26 Як же прийде Утїшитель, що я пішлю вам од Отця, Дух правди, що від Отця виходить, Той сьвідкувати ме про мене.
27 І ви ж сьвідкувати мете: бо від почину ви зо мною.