Йоан 3

1 Був же чоловік з Фарисеїв, Никодим імя йому, князь Жидівський.
2 Сей прийшов до Ісуса в ночі, і каже Йому: Рави, знаємо, що від Бога прийшов єси учителем; нїхто бо таких ознак не може робити, як Ти робиш, коли не буде Бог з ним.
3 Озвавсь Ісус і рече йому: Істино, істино глаголю тобі: Коли хто не народить ся звиш, не може видїти царства Божого.
4 Каже до Него Никодим: Як же може чоловік народитись, старим бувши? хиба може в утробу матери своєї знов увійти, і родитись?
5 Озвавсь Ісус: Істино, істино глаголю тобі: Коли хто не родить ся од води й Духа, не може ввійти в царство Боже.
6 Роджене від тїла - тїло, а роджене від Духа - дух.
7 Не дивуй ся, що глаголав тобі: Мусите ви народити ся звиш.
8 Дух, де хоче, дише, й голос його чуєш, та не знаєш, звідкіля виходить, і куди йде; так усякий народжений од Духа.
9 Озвавсь Никодим і каже Йому: Як може се статись:
10 Відказав Ісус і рече йому: Ти єси учитель Ізраїлїв, і сього не знаєш?
11 Істино, істино глаголю тобі: Що те, що знаємо, говоримо, й що бачили, сьвідкуємо; а сьвідкування нашого не приймаєте.
12 Коли про земне глаголав вам, і не віруєте, - як же, коли скажу вам про небесне, увіруєте?
13 І нїхто не зійшов на небо, тільки хто з неба зійшов, Син чоловічий, що на небі.
14 І, як Мойсей підняв угору гадюку в пустинї, так мусить бути піднятий і Син чоловічий,
15 щоб кожний віруючий в Него не погиб, а мав життє вічнє.
16 Так бо полюбив Бог сьвіт, що Сина свого єдинородного дав, щоб кожен, віруючий в Него, не погиб, а мав життє вічнє.
17 Бо не післав Бог Сина свого на сьвіт, щоб осудив сьвіт, а щоб спас ся Ним сьвіт.
18 Хто вірує в Него, не осудить ся; хто ж не вірує, уже осуджений; бо не вірував у ймя єдинородного Сина Божого.
19 Сей же єсть суд, що сьвітло прийшло на сьвіт, а полюбили люде темряву більше нїж сьвітло; були бо лихі їх учинки.
20 Кожен бо, хто чинить лихе, ненавидить сьвітло, й не йде до сьвітла, щоб не зганено вчинків його.
21 Хто ж робить правду, йде до сьвітла, щоб виявились його вчинки, бо в Бозї роблені.
22 Після сього пійшов Ісус і ученики Його в Юдейську землю; і там пробував з ними, й хрестив.
23 Хрестив же й Йоан у Єнонї поблизу Салима, бо води було там багато; й приходили, й хрестились.
24 Ще бо не вкинуто в темницю Йоана.
25 Постало ж змаганнє в учеників Йоанових з Жидами про очищеннє.
26 І прийшли вони до Йоана, й казали йому: Рави, той що був з тобою за Йорданом, котрому сьвідкував єси, ось сей хрестить і всї йдуть до Него.
27 Озвавсь Йоан і рече: Не може чоловік прийняти нїчого, коли не буде дано йому з неба.
28 Самі ви менї сьвідкуєте, що я казав: Я не Христос, а що я посланий перед Ним.
29 Хто має заручену, той жених; а друг жениха, стоячи й слухаючи його, радощами радуєть ся голосу жениха; ся оце радість моя сповнилась.
30 Той мусить рости, я ж малїти.
31 Хто звиш гряде, той над усїма; хто від землї, той від землї, і від землї говорить; хто з неба гряде, той над усїма.
32 І що бачив і чув, про те й сьвідкує; і сьвідкування Його нїхто не приймає.
33 Хто прийняв сьвідкуваннє Його, той ствердив, що Бог правдивий.
34 Кого бо післав Бог, той слова Божі говорить; бо не мірою дає Бог Духа.
35 Отець любить Сина, і все дав у руки Йому.
36 Хто вірує в Сина, той має вічне життє; а хто не вірує Синові, не бачити ме життя, а гнїв Божий пробуває на йому.