1 | Будьте послїдувателями моїми, яко ж і я Христів. |
2 | Хвалю ж вас, браттє, що все моє памятаєте і, яко ж я передав вам, перекази держите. |
3 | Хочу ж, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова Христос, голова жінцї чоловік, голова ж Христу - Бог. |
4 | Усякий чоловік, що молить ся або пророкує, покривши голову, осоромлює голову свою. |
5 | Усяка ж жінка, що молить ся або пророкує, не покривши голови, осоромлює голову свою; одно ж бо воно й те саме, якби була й обголена. |
6 | Коли бо не покриваєть ся жінка, нехай і стрижеть ся; коли ж сором жінцї стригти ся чи голити ся, нехай покриваєть ся. |
7 | Чоловік бо не має покривати голови, образом і славою Божою бувши, жінка ж славою чоловічою. |
8 | Бо не чоловік од жінки, а жінка від чоловіка. |
9 | І не сотворено чоловіка ради жінки, а жінку ради чоловіка. |
10 | Тим і мусить жінка знак властї мати на голові ради ангелів. |
11 | Однако ж нї чоловік без жінки, нї жінка без чоловіка, в Господї. |
12 | Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку, все ж від Бога. |
13 | Самі між собою судїть: чи личить жінцї непокритій молитись Богу? |
14 | Або чи не сама ж природа навчає вас, що коли чоловік має довге волоссє, то сором йому? |
15 | Жінка ж, коли має довге волоссє, се слава їй; бо волоссє замість покриття їй дано. |
16 | Коли ж хто єсть сварливим, то ми такого звичаю не маємо, нї церкви Божі. |
17 | Се ж завіщаючи, не хвалю, що не на лучче, а на гірше збираєтесь. |
18 | Бо найперш, як сходитесь ви в церкву, чую, що буває роздїленнє між вами, й почасти вірю. |
19 | Треба бо й єресям між вами бути, щоб вірні між вами явились. |
20 | Як же сходитесь до купи, то не на те, щоб Господню вечерю їсти. |
21 | Кожен бо свою вечерю попереду поїсть, і один голодує, другий же впиваєть ся. |
22 | Хиба бо домів не маєте, щоб їсти й пити? чи церквою Божою гордуєте і осоромлюєте неимущих? Що ж вам сказати? чи похвалити вас у сьому? Не похвалю. |
23 | Я бо прийняв од Господа, що й передав вам, що Господь Ісус тієї ночи, котрої був виданий, прийняв хлїб, |
24 | і, хвалу віддавши, переломив, і рече: Прийміть, їжте, се єсть тїло моє, що за вас ламлене; се робіть на мій спомин. |
25 | Так само й чашу по вечері глаголючи: Ся чаша єсть новий завіт у крові моїй; се робіть, скільки раз пєте, на мій спомин. |
26 | Скільки бо раз їсте хлїб сей і чашу сю пєте, смерть Господню звіщаєте, доки (Він) прийде. |
27 | Тим же, хто їсти ме хлїб сей і пити ме чашу Господню недостойно, винен буде тїла і крови Господньої. |
28 | Нехай же розгледить чоловік себе і так нехай хлїб їсть і чашу пє. |
29 | Хто бо їсть і пє недостойно, суд собі їсть і пє, нерозсуджаючи про тїло Господнє. |
30 | Того-то многі між вами недужі та слабі, й заснуло доволї. |
31 | Бо коли б ми самі себе розсуджували, то не були б осуджені. |
32 | Бувши ж осудженими, від Бога караємось, щоб з сьвітом не осудились. |
33 | Тим же, браттє моє, зійшовшись їсти, один одного дожидайте. |
34 | Коли ж хто голодний, дома нехай їсть, щоб на суд не сходились. Про остальне ж, як прийду, дам порядок. |