2 Коринтяни 6

1 Помагаючи ж (Йому), благаємо вас, щоб ви марно благодать Божу не приймали.
2 (Бо глаголе: Приятного часу вислухав я тебе, і в день спасення поміг тобі. Ось тепер пора приятна, ось тепер день спасення. )
3 Нїякого нї в чому не даємо спотикання, щоб не було ганене служеннє,
4 а у всьому показуючи себе яко слуг Божих: у великому терпінню, в горю, в нуждах, в тїснотах,
5 в ранах, в темницях, в бучах, у працях, у недосипаннях, у постах,
6 в чистотї, в знанню, в довготерпінню, в добростї, в сьвятому Дусї, в любові нелицемірній,
7 в словах правди, в силї Божій, із зброєю праведности в правій і лївій,
8 славою і безчестєм, ганьбою і хвалою; яко дуросьвіти, та правдиві;
9 яко незнані, та познані; яко вміраючі, і ось ми живі; яко карані, та не повбивані;
10 яко сумні, а завсїди веселі; яко вбогі, многих же збогачуючі; яко нїчого немаючі, а все держучи.
11 Уста наші відкрились до вас, Коринтяне; серця наші розпросторились.
12 Не стїснені ви в нас, а тїснитесь в утробах ваших.
13 Такою ж нагородою (кажу вам, як дїтям) розпросторітесь і ви.
14 Не ходїть у жадному ярмі з невірними; яке бо товаришуваннє праведности і беззаконня, і яка спільність сьвітла з темрявою?
15 Яка ж згода в Христа з Велиялом? або яка часть вірному з невірним?
16 І яка згода церкви Божої з ідолською? бо ви церква Бога живого, яко ж рече Бог: вселю ся в них, і ходити му; і буду їм Бог, а вони будуть менї люде.
17 Тим же вийдїть із між них, і відлучіть ся, глаголе Господь, і до нечистого не приторкайтесь; і я прийму вас,
18 і буду вам за отця, а ви будете менї за синів і дочок, глаголе Господь Вседержитель.