Яков 5

1 А нуте ж ви, багаті, плачте ридаючи над злиднями вашими, що надходять.
2 Багатство ваше згнило, і шати ваші міль поїла.
3 Золото ваше та срібло поржавіло, і ржа їх на сьвідченнє проти вас буде, і з'їсть тїло ваше, як огонь.
4 Ось, плата робітників, що порали ниви ваші, задержана од вас, голосить; і голосїннє женцїв до ушей Господа Саваота дійшло.
5 Розкошували ви на землї та буяли; повгодовували серця ваші, мов на день заколення.
6 Осудили ви, убили праведного; він не противив ся вам.
7 Терпіть же оце, браттє моє, аж до приходу Господнього. Ось, ратай жде доброго овощу з землї, дожидаючись терпіливо його, доки прийме дощ раннїй і пізнїй.
8 Терпіть же й ви, утвердїте серця ваші, бо прихід Господень наближуєть ся.
9 Не зітхайте один на одного, браттє, щоб вас не осуджено: ось, суддя перед дверима стоїть.
10 За взір тяжкої муки і довгого терпіння прийміть, браттє моє, пророків, що глаголали імям Господнїм.
11 Ось, ми звемо блаженними, хто терпів. Про терпіннє Йовове чули ви, і кончину Господню видїли; бо Господь вельми милосерний і благий.
12 Перше ж усього, браттє моє, не кленїтесь нї небом, нї землею, нї иншою якою клятьбою; а нехай буде в вас: так, так, нї, нї, щоб не впали ви в осуд.
13 Хто між вами тяжко страдає? нехай молить ся; хто радїє? нехай сьпіває.
14 Чи хто нездужає між вами, нехай призове пресвитерів церкви, і нехай молять ся над ним, помазавши його оливою в імя Господнє;
15 і молитва віри спасе болящого, і підійме його Господь; а коли гріхи вчинив, відпустять ся йому.
16 Визнавайте один одному гріхи, і молїте ся один за одного, щоб сцїлитись вам. Много бо може молитва праведного ревна.
17 Ілия був чоловік подобний нам страстями, а помоливсь молитвою, щоб не було дощу, то й не було дощу на землї три роки і шість місяцїв.
18 А знов помолив ся, то й дало небо дощ, і земля зростила овощ свій.
19 Браттє, коли хто з вас заблудить від правди, і наверне хто його,
20 нехай знає, що навернувший грішника від блудної дороги його спасе душу від смерти і покриє множество гріхів.