| 1 | А Йов відповів та й сказав: |
| 2 | Справді, то ж ви тільки люди, і мудрість із вами помре!... |
| 3 | Таж і я маю розум, як ви, я не нижчий від вас! І в кого немає такого, як це? |
| 4 | Посміховищем став я для друга свого, я, що кликав до Бога, і Він мені відповідав, посміховищем став справедливий, невинний... |
| 5 | Нещасливцю погорда, на думку спокійного, приготовлена для спотикання ноги! |
| 6 | Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гнівить, у того, хто ніби то Бога провадить рукою своєю. |
| 7 | Але запитай хоч худобу і навчить тебе, і птаство небесне й тобі розповість. |
| 8 | Або говори до землі й вона вивчить тебе, і розкажуть тобі риби морські. |
| 9 | Хто б із цього всього не пізнав, що Господня рука це вчинила? |
| 10 | Що в Нього в руці душа всього живого й дух кожного людського тіла? |
| 11 | Чи ж не ухо слова розбирає, піднебіння ж смакує для себе поживу? |
| 12 | Мудрість у старших, бо довгість днів розум. |
| 13 | Мудрість та сила у Нього, Його рада та розум. |
| 14 | Ось Він зруйнує й не буде воно відбудоване, замкне чоловіка й не буде він випущений. |
| 15 | Ось Він стримає води і висохнуть, Він їх пустить то землю вони перевернуть. |
| 16 | В Нього сила та задум, у Нього заблуджений і той, хто призводить до блуду. |
| 17 | Він уводить у помилку радників, і обезумлює суддів, |
| 18 | Він розв'язує пута царів і приперізує пояса на їхні стегна. |
| 19 | Він провадить священиків босо, і потужних повалює, |
| 20 | Він надійним уста відіймає й забирає від старших розумність. |
| 21 | На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює. |
| 22 | Відкриває Він речі глибокі із темряви, а темне провадить на світло. |
| 23 | Він робить народи потужними й знову їх нищить, Він народи поширює, й потім виводить в неволю. |
| 24 | Відіймає Він розум в народніх голів на землі та блукати їх змушує по бездорожній пустелі, |
| 25 | вони ходять навпомацки в темряві темній, і Він упроваджує їх в блуканину, мов п'яного! |
