| 1 | І відповів нааматянин Цофар та й сказав: |
| 2 | Тому то думки мої відповідати мене навертають, і тому то в мені цей мій поспіх! |
| 3 | Соромливу нагану собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені. |
| 4 | Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи людина на землі була поставлена, |
| 5 | то спів несправедливих короткий, а радість безбожного тільки на хвилю? |
| 6 | Якщо піднесеться величність його аж до неба, а його голова аж до хмари досягне, |
| 7 | проте він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він? |
| 8 | Немов сон улетить і не знайдуть його, мов видіння нічне, він сполошений буде: |
| 9 | його бачило око, та бачити більше не буде, і вже не побачить його його місце... |
| 10 | Сини його запобігатимуть ласки в нужденних, а руки його позвертають маєток його... |
| 11 | Повні кості його молодечости, та до пороху з ним вона ляже! |
| 12 | Якщо в устах його зло солодке, його він таїть під своїм язиком, |
| 13 | над ним милосердиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, |
| 14 | то цей хліб в його нутрощах зміниться, стане він жовчю зміїною в нутрі його!... |
| 15 | Він маєток чужого ковтав, але його виблює: Бог виганяє його із утроби його... |
| 16 | Отруту зміїну він ссатиме, гадючий язик його вб'є! |
| 17 | Він річкових джерел не побачить, струмків меду та молока. |
| 18 | Позвертає він працю чужу, і її не ковтне, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде... |
| 19 | Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його! |
| 20 | Бо спокою не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже. |
| 21 | Немає останку з обжирства його, тому нетривале добро його все: |
| 22 | за повні достатку його буде тісно йому, рука кожного скривдженого прийде на нього! |
| 23 | Хай наповнена буде утроба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і буде дощити на нього недугами його... |
| 24 | Він буде втікати від зброї залізної, та прониже його мідний лук... |
| 25 | Він стане меча витягати, і вийде він із тіла, та держак його вийде із жовчі його, і перестрах на нього впаде! |
| 26 | При скарбах його всі нещастя заховані, його буде жерти огонь не роздмухуваний, позостале в наметі його буде знищене... |
| 27 | Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, |
| 28 | урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його... |
| 29 | Оце доля від Бога людині безбожній, і спадщина, обіцяна Богом для неї! |
