| 1 | І заговорив теманянин Еліфаз та й сказав: |
| 2 | Чи для Бога людина корисна? Бо мудрий корисний самому собі! |
| 3 | Хіба Всемогутній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за користь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам? |
| 4 | Чи Він буде карати, тебе боячись, і чи піде з тобою на суд? |
| 5 | Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззаконням немає кінця! |
| 6 | Таж з братів своїх брав ти заставу даремно, а з нагого одежу стягав! |
| 7 | Не поїв ти водою знеможеного, і від голодного стримував хліб... |
| 8 | А сильна людина то їй оцей край, і почесний у ньому сидітиме. |
| 9 | Ти напорожньо вдів відсилав, і сирітські рамена гнобились, |
| 10 | тому пастки тебе оточили, і жахає тебе наглий страх, |
| 11 | твоє світло стемніло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе... |
| 12 | Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зорі угору поглянь, які стали високі вони! |
| 13 | А ти кажеш: Що відає Бог? Чи судитиме Він через млу? |
| 14 | Хмари завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по крузі небесному. |
| 15 | Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступали безбожні, |
| 16 | що невчасно були вони згублені, що річка розлита, підвалина їх, |
| 17 | що до Бога казали вони: Відступися від нас! та: Що зробить для нас Всемогутній? |
| 18 | А Він доми їхні наповнив добром!... Але віддалилась від мене порада безбожних! |
| 19 | Справедливі це бачать та тішаться, і насміхається з нього невинний: |
| 20 | Справді вигублений наш противник, а останок їх вижер огонь! |
| 21 | Заприязнися із Ним, та й май спокій, цим прийде на тебе добро. |
| 22 | Закона візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади. |
| 23 | Якщо вернешся до Всемогутнього, будеш збудований, і віддалиш беззаконня з наметів своїх. |
| 24 | І викинь до пороху золото, і мов камінь з потоку офірське те золото, |
| 25 | і буде тобі Всемогутній за золото та за срібло блискуче тобі! |
| 26 | Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога підіймеш обличчя своє, |
| 27 | будеш благати Його й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолужиш. |
| 28 | А що постановиш, то виповниться те тобі, й на дорогах твоїх буде сяяти світло. |
| 29 | Бо знижує Він спину пишного, хто ж смиренний, тому помагає. |
| 30 | Рятує Він і небезвинного, і той чистотою твоїх рук урятований буде. |
