| 1 | І заговорив шух'янин Білдад та й сказав: |
| 2 | Аж доки ти будеш таке теревенити? І доки слова твоїх уст будуть вітром бурхливим? |
| 3 | Чи Бог скривлює суд, і хіба Всемогутній викривлює правду? |
| 4 | Якщо твої діти згрішили Йому, то Він їх віддав в руку їх беззаконня! |
| 5 | Якщо ти звертатися будеш до Бога, і будеш благати Всемогутнього, |
| 6 | якщо чистий ти та безневинний, то тепер Він тобі Свою милість пробудить, і наповнить оселю твою справедливістю, |
| 7 | і хоч твій початок нужденний, але твій кінець буде вельми великий! |
| 8 | Поспитай в покоління давнішого, і міцно збагни батьків їхніх, |
| 9 | бо ми ж учорашні, й нічого не знаєм, бо тінь наші дні на землі, |
| 10 | отож вони навчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойого слова подадуть: |
| 11 | Чи папірус росте без болота? Чи росте очерет без води? |
| 12 | Він іще в доспіванні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіляку траву: |
| 13 | отакі то дороги всіх тих, хто забуває про Бога! І згине надія безбожного, |
| 14 | бо його сподівання як те павутиння, і як дім павуків його певність... |
| 15 | На свій дім опирається, та не встоїть, тримається міцно за нього, й не вдержиться він... |
| 16 | Він зеленіє на сонці, й галузки його випинаються понад садка його, |
| 17 | на купі каміння сплелося коріння його, воно між каміння вросло: |
| 18 | Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його: тебе я не бачило!... |
| 19 | Така радість дороги його, а з пороху інші ростуть. |
| 20 | Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за руку злочинців, |
| 21 | аж наповнить уста твої сміхом, а губи твої криком радости... |
| 22 | Твої ненависники в сором зодягнуться, і намету безбожних не буде! |
