| 1 | Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя! |
| 2 | хай так скажуть ті всі, що Господь урятував їх, що визволив їх з руки ворога, |
| 3 | і з країв їх зібрав, від сходу й заходу, від півночі й моря! |
| 4 | Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знаходили, |
| 5 | голодні та спрагнені, і в них їхня душа омлівала... |
| 6 | і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх! |
| 7 | і Він їх попровадив дорогою простою, щоб до міста осілого йшли. |
| 8 | Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським, |
| 9 | бо наситив Він спрагнену душу, а душу голодну наповнив добром! |
| 10 | Ті, хто перебував був у темряві та в смертній тіні, то в'язні біди та заліза, |
| 11 | бо вони спротивлялися Божим словам, і відкинули раду Всевишнього. |
| 12 | Та Він упокорив їхнє серце терпінням, спіткнулись вони і ніхто не поміг, |
| 13 | і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх! |
| 14 | і Він вивів їх з темряви й мороку, їхні ж кайдани сторощив. |
| 15 | Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським, |
| 16 | бо Він поламав мідні двері, і засуви залізні зрубав! |
| 17 | Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня. |
| 18 | Душа їхня від усякої їжі відверталася, і дійшли вони аж до брам смерти, |
| 19 | і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх, |
| 20 | Він послав Своє слово та їх уздоровив, і їх урятував з їхньої хвороби! |
| 21 | Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його та за чуда Його синам людським, |
| 22 | і хай жертви подяки приносять, і хай розповідають зо співом про чини Його! |
| 23 | Ті, хто по морю пливе кораблями, хто чинить зайняття своє на великій воді, |
| 24 | вони бачили чини Господні та чуда Його в глибині! |
| 25 | Він скаже і буря зривається, і підносяться хвилі Його, |
| 26 | до неба вони підіймаються, до безодні спадають, у небезпеці душа їхня хвилюється! |
| 27 | Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яний, і вся їхня мудрість бентежиться! |
| 28 | Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх! |
| 29 | Він змінює бурю на тишу, і стихають їхні хвилі, |
| 30 | і раділи, що втихли вони, і Він їх привів до бажаної пристані. |
| 31 | Нехай же подяку складуть Господеві за милість, та за чуда Його синам людським! |
| 32 | Нехай величають Його на народньому зборі, і нехай вихваляють Його на засіданні старших! |
| 33 | Він обертає річки в пустиню, а водні джерела на суходіл, |
| 34 | плодючу землю на солончак через злобу мешканців її. |
| 35 | Він пустиню обертає в водне болото, а землю суху в джерело, |
| 36 | і голодних садовить Він там, а вони ставлять місто на мешкання, |
| 37 | і поля засівають, і виноградники садять, і отримують плід урожаю! |
| 38 | і благословляє Він їх, і сильно розмножуються, і одержують плід урожаю! |
| 39 | Та змаліли вони й похилилися з утиску злого та з смутку. |
| 40 | Виливає Він ганьбу на можних, і блудять вони без дороги в пустині, |
| 41 | а вбогого Він підіймає з убозтва, і розмножує роди, немов ту отару. |
| 42 | Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста свої всяке безправ'я. |
| 43 | Хто мудрий, той все це завважить, і познають вони милосердя Господнє! |
