| 1 | Давидів, коли він удавав був причинного перед Авімелехом, що вигнав його, і той пішов. (34-2) Я благословлятиму Господа кожного часу, хвала Йому завсіди в устах моїх! |
| 2 | (34-3) Душа моя буде хвалитися Господом, хай це почують слухняні, і нехай звеселяться! |
| 3 | (34-4) Зо мною звеличуйте Господа, і підносьте ім'я Його разом! |
| 4 | (34-5) Шукав я був Господа, і Він озвався до мене, і від усіх небезпек мене визволив. |
| 5 | (34-6) Приглядайтесь до Нього й засяєте, і не посоромляться ваші обличчя! |
| 6 | (34-7) Цей убогий взивав, і Господь його вислухав, і від усіх його бід його визволив. |
| 7 | (34-8) Ангол Господній табором стає кругом тих, хто боїться його, і визволює їх. |
| 8 | (34-9) Скуштуйте й побачте, який добрий Господь, блаженна людина, що надію на Нього кладе! |
| 9 | (34-10) Бійтеся Господа, всі святії Його, бо ті, що бояться Його, недостатку не мають! |
| 10 | (34-11) Левчуки бідні й голодні, а ті, хто пошукує Господа, недостатку не чують в усьому добрі. |
| 11 | (34-12) Ходіть, діти, послухайте мене, страху Господнього я вас навчу! |
| 12 | (34-13) Хто та людина, що хоче життя, що любить дні довгі, щоб бачити добро? |
| 13 | (34-14) Свого язика бережи від лихого, а уста свої від говорення підступу. |
| 14 | (34-15) Відступися від злого і добре чини, миру шукай і женися за ним! |
| 15 | (34-16) Очі Господні на праведних, уші ж Його на їхній зойк, |
| 16 | (34-17) Господнє лице на злочинців, щоб винищити їхню пам'ять з землі. |
| 17 | (34-18) Коли праведні кличуть, то їх чує Господь, і з усіх утисків їхніх визволює їх. |
| 18 | (34-19) Господь зламаносердим близький, і впокорених духом спасає. |
| 19 | (34-20) Багато лихого для праведного, та його визволяє Господь з них усіх: |
| 20 | (34-21) Він пильнує всі кості його, із них жодна не зламається! |
| 21 | (34-22) Зло безбожному смерть заподіє, і винними будуть усі, хто ненавидить праведного. |
| 22 | (34-23) Господь визволить душу рабів Своїх, і винні не будуть усі, хто вдається до Нього! |
