| 1 | Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його. |
| 2 | Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним. |
| 3 | На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть. |
| 4 | Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола. |
| 5 | Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду. |
| 6 | Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного. |
| 7 | Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив. |
| 8 | Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана. |
| 9 | Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання. |
| 10 | Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший. |
| 11 | Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне. |
| 12 | Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти. |
| 13 | Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток. |
| 14 | Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх. |
| 15 | Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої. |
| 16 | Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий. |
| 17 | Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена. |
| 18 | Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються. |
| 19 | Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного. |
| 20 | Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні. |
| 21 | Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний. |
| 22 | Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро. |
| 23 | Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде. |
| 24 | Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота. |
| 25 | Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить. |
| 26 | У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм. |
| 27 | Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти. |
| 28 | У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря. |
| 29 | Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту. |
| 30 | Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей. |
| 31 | Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його. |
| 32 | Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй. |
| 33 | Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться. |
| 34 | Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів. |
| 35 | Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його. |
