| 1 | Примхливий шукає сваволі, стає проти всього розумного. |
| 2 | Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати. |
| 3 | З приходом безбожного й ганьба приходить, а з легковаженням сором. |
| 4 | Слова уст людини глибока вода, джерело премудрости бризкотливий потік. |
| 5 | Не добре вважати на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді. |
| 6 | Уста нерозумного тягнуть до сварки, а слова його кличуть бійки. |
| 7 | Язик нерозумного загибіль для нього, а уста його то тенета на душу його. |
| 8 | Слова обмовника мов ті присмаки, і вони сходять у нутро утроби. |
| 9 | Теж недбалий у праці своїй то брат марнотратнику. |
| 10 | Господнє Ім'я сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний. |
| 11 | Маєток багатому місто твердинне його, і немов міцний мур ув уяві його. |
| 12 | Перед загибіллю серце людини високо несеться, перед славою ж скромність. |
| 13 | Хто відповідає на слово, ще поки почув, то глупота та сором йому! |
| 14 | Дух дійсного мужа виносить терпіння своє, а духа прибитого хто піднесе? |
| 15 | Серце розумне знання набуває, і вухо премудрих шукає знання. |
| 16 | Дарунок людини виводить із утиску, і провадить її до великих людей. |
| 17 | Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але прийде противник його та й дослідить його. |
| 18 | Жереб перериває сварки, та відділює сильних один від одного. |
| 19 | Розлючений брат протиставиться більше за місто твердинне, а сварки, немов засуви замку. |
| 20 | Із плоду уст людини насичується її шлунок, вона насичується плодом уст своїх. |
| 21 | Смерть та життя у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає. |
| 22 | Хто жінку чеснотну знайшов, знайшов той добро, і милість отримав від Господа. |
| 23 | Убогий говорить благально, багатий же відповідає зухвало. |
| 24 | Є товариші на розбиття, та є й приятель, більше від брата прив'язаний. |
