| 1 | Коли сядеш хліб їсти з володарем, то пильно вважай, що перед тобою, |
| 2 | і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненажера: |
| 3 | не жадай його ласощів, бо вони хліб обманливий! |
| 4 | Не мордуйся, щоб мати багатство, відступися від думки своєї про це, |
| 5 | свої очі ти звернеш на нього, й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба... |
| 6 | Не їж хліба в злоокого, і не пожадай лакоминок його, |
| 7 | бо як у душі своїй він обраховує, такий є. Він скаже тобі: Їж та пий! але серце його не з тобою, |
| 8 | той кавалок, якого ти з'їв, із себе викинеш, і свої гарні слова надаремно потратиш! |
| 9 | Не кажи до ушей нерозумному, бо погордить він мудрістю слів твоїх. |
| 10 | Не пересувай вікової границі, і не входь на сирітські поля, |
| 11 | бо їхній Визволитель міцний, Він за справу їхню буде судитись з тобою! |
| 12 | Своє серце зверни до навчання, а уші свої до розумних речей. |
| 13 | Не стримуй напучування юнака, коли різкою виб'єш його, не помре: |
| 14 | ти різкою виб'єш його, і душу його від шеолу врятуєш. |
| 15 | Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце, |
| 16 | і нутро моє буде тішитись, коли уста твої говоритимуть слушне. |
| 17 | Нехай серце твоє не завидує грішним, і повсякчас пильнуй тільки страху Господнього, |
| 18 | бо існує майбутнє, і надія твоя не загине. |
| 19 | Послухай, мій сину, та й помудрій, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною. |
| 20 | Не будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожирають, |
| 21 | бо п'яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття. |
| 22 | Слухай батька свого, він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя. |
| 23 | Купи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум. |
| 24 | Буде вельми радіти батько праведного, і родитель премудрого втішиться ним. |
| 25 | Хай радіє твій батько та мати твоя, хай потішиться та, що тебе породила. |
| 26 | Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої. |
| 27 | Бо блудниця то яма глибока, а криниця тісна чужа жінка. |
| 28 | І вона, мов грабіжник, чатує, і примножує зрадників поміж людьми. |
| 29 | В кого ой, в кого ай, в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні? |
| 30 | У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного. |
| 31 | Не дивись на вино, як воно рум'яніє, як виблискує в келіху й рівненько ллється, |
| 32 | кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка, |
| 33 | пантруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі... |
| 34 | І ти будеш, як той, хто лежить у середині моря, й як той, хто лежить на щогловім верху. |
| 35 | І скажеш: Побили мене, та мені не боліло, мене штурхали, я ж не почув, коли я прокинусь, шукатиму далі того ж... |
