| 1 | Не завидуй злим людям, не бажай бути з ними, |
| 2 | бо їхне серце говорить про здирство, а уста їхні мовлять про зло. |
| 3 | Дім будується мудрістю, і розумом ставиться міцно. |
| 4 | А через пізнання кімнати наповнюються усіляким маєтком цінним та приємним. |
| 5 | Мудрий сильніший від сильного, а людина розумна від повносилого. |
| 6 | Тому то провадь війну мудрими радами, бо спасіння в численності радників. |
| 7 | Для безумного мудрість занадто висока, своїх уст не розкриє при брамі. |
| 8 | Хто чинити лихе заміряє, того звуть лукавим. |
| 9 | Замір глупоти то гріх, а насмішник огида людині. |
| 10 | Якщо ти в день недолі знесилився, то мала твоя сила. |
| 11 | Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на страчення хилиться, хіба не підтримаєш їх? |
| 12 | Якщо скажеш: Цього ми не знали! чи ж Той, хто серця випробовує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і він знає про це, і поверне людині за чином її. |
| 13 | Їж, сину мій, мед, бо він добрий, а мед щільниковий солодкий він на піднебінні твоїм, |
| 14 | отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо знайдеш її, то ти маєш майбутність, і надія твоя не понищиться! |
| 15 | Не чатуй на помешкання праведного, ти безбожнику, не ограблюй мешкання його, |
| 16 | бо праведний сім раз впаде та зведеться, а безбожний в погибіль впаде! |
| 17 | Не тішся, як ворог твій падає, а коли він спіткнеться, хай серце твоє не радіє, |
| 18 | щоб Господь не побачив, і це не було в Його очах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе! |
| 19 | Не пались на злочинців, не заздри безбожним, |
| 20 | бо злому не буде майбутности, світильник безбожних погасне. |
| 21 | Бійся, сину мій, Господа та царя, не водися з непевними, |
| 22 | бо погибіль їхня нагло постане, а біду від обох тих хто знає? |
| 23 | І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді на обличчя не добре. |
| 24 | Хто буде казати безбожному: Праведний ти! того проклинатимуть люди, і гніватись будуть на того народи. |
| 25 | А тим, хто картає його, буде миле оце, і прийде на них благословення добра! |
| 26 | Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве. |
| 27 | Приготуй свою працю надворі, й оброби собі поле, а потім збудуєш свій дім. |
| 28 | Не будь ложним свідком на свого ближнього, і не підговорюй устами своїми. |
| 29 | Не кажи: Як зробив він мені, так зроблю я йому, верну людині за чином її! |
| 30 | Я проходив край поля людини лінивої, та край виноградника недоумкуватого, |
| 31 | і ось все воно позаростало терням, будяками покрита поверхня його, камінний же мур його був поруйнований... |
| 32 | І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поуку собі: |
| 33 | Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати, |
| 34 | і приходить, немов мандрівник, незаможність твоя, і нужда твоя, як озброєний муж!... |
