| 1 | Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережуть твоє серце, |
| 2 | бо примножать для тебе вони довготу твоїх днів, і років життя та спокою! |
| 3 | Милість та правда нехай не залишать тебе, прив'яжи їх до шиї своєї, напиши їх на таблиці серця свого, |
| 4 | і знайдеш ти ласку та добру премудрість в очах Бога й людини! |
| 5 | Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся! |
| 6 | Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки. |
| 7 | Не будь мудрий у власних очах, бійся Господа та ухиляйся від злого! |
| 8 | Це буде ліком для тіла твого, напоєм для костей твоїх. |
| 9 | Шануй Господа із маєтку свого, і з початку всіх плодів своїх, |
| 10 | і будуть комори твої переповнені ситістю, а чавила твої будуть переливатись вином молодим! |
| 11 | Мій сину, карання Господнього не відкидай, і картання Його не вважай тягарем, |
| 12 | бо кого Господь любить, картає того, і кохає, немов батько сина! |
| 13 | Блаженна людина, що мудрість знайшла, і людина, що розум одержала, |
| 14 | бо ліпше надбання її від надбання срібла, і від щирого золота ліпший прибуток її, |
| 15 | дорожча за перли вона, і всіляке жадання твоє не зрівняється з нею. |
| 16 | Довгість днів у правиці її, багатство та слава в лівиці її. |
| 17 | Дороги її то дороги приємности, всі стежки її мир. |
| 18 | Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто держить її! |
| 19 | Господь мудрістю землю заклав, небо розумом міцно поставив. |
| 20 | Знанням Його порозкривались безодні, і кроплять росою ті хмари. |
| 21 | Мій сину, нехай від очей твоїх це не відходить, стережи добрий розум і розважність, |
| 22 | і вони будуть життям для твоєї душі, і прикрасою шиї твоєї, |
| 23 | Тоді підеш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикнеться! |
| 24 | Якщо покладешся не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон. |
| 25 | Не будеш боятися наглого страху, ні бурі безбожних, як прийде, |
| 26 | бо твоєю надією буде Господь, і Він пильнуватиме ногу твою, щоб вона не зловилась у пастку! |
| 27 | Не стримуй добра потребуючому, коли в силі твоєї руки це вчинити, |
| 28 | не кажи своїм ближнім: Іди, і знову прийди, а взавтра я дам, коли маєш з собою. |
| 29 | Не виорюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить. |
| 30 | Не сварися з людиною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі. |
| 31 | Не заздри насильникові, і ні однієї з доріг його не вибирай, |
| 32 | бо бридить Господь крутіями, а з праведними в Нього дружба. |
| 33 | Прокляття Господнє на домі безбожного, а мешкання праведних Він благословить, |
| 34 | з насмішників Він насміхається, а покірливим милість дає. |
| 35 | Мудрі славу вспадковують, а нерозумні носитимуть сором. |
