| 1 | Сину мій, бережи ти слова мої, мої ж заповіді заховай при собі, |
| 2 | бережи мої заповіді та й живи, а наука моя немов в очах твоїх та зіниця, |
| 3 | прив'яжи їх на пальцях своїх, напиши на таблиці тій серця свого! |
| 4 | На мудрість скажи: Ти сестра моя! а розум назви: Мій довірений! |
| 5 | щоб тебе стерегти від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова. |
| 6 | Бо я визирав був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна, |
| 7 | і приглядавсь до невіж, розглядався між молоддю. І юнак ось, позбавлений розуму, |
| 8 | проходив по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її, |
| 9 | коли вітерець повівав був увечорі дня, у темряві ночі та мороку. |
| 10 | Аж ось жінка в убранні блудниці назустріч йому, із серцем підступним, |
| 11 | галаслива та непогамована, її ноги у домі своїм не бувають: |
| 12 | раз на вулиці, раз на майданах, і при кожному розі чатує вона... |
| 13 | І вхопила вона його міцно та й поцілувала його, безсоромним зробила обличчя своє та й сказала йому: |
| 14 | У мене тепер мирні жертви, виповнила я сьогодні обіти свої! |
| 15 | Тому то я вийшла назустріч тобі, пошукати обличчя твого, і знайшла я тебе! |
| 16 | Килимами я вистелила своє ложе, тканинами різних кольорів з єгипетського полотна, |
| 17 | постелю свою я посипала миррою, алоєм та цинамоном... |
| 18 | Ходи ж, аж до ранку впиватися будем коханням, любов'ю натішимось ми! |
| 19 | Бо вдома нема чоловіка, пішов у далеку дорогу: |
| 20 | вузлик срібла він узяв в свою руку, хіба на день повні поверне до дому свого... |
| 21 | Прихилила його велемовством своїм, облесливістю своїх губ його звабила, |
| 22 | він раптом за нею пішов, немов віл, до зарізу проваджений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу до ув'язнення, |
| 23 | як той птах, поспішає до сітки, і не знає, що це на життя його пастка... |
| 24 | А тепер, мої діти, мене ви послухайте, і на слова моїх уст уважайте: |
| 25 | Хай не збочує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежками її, |
| 26 | бо вона багатьох уже трупами кинула, і численні всі, нею забиті! |
| 27 | Її дім до шеолу дороги, що провадять до смертних кімнат... |
