| 1 | Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум? |
| 2 | На верхів'ях холмів, при дорозі та на перехрестях стоїть он вона! |
| 3 | При брамах, при вході до міста, де входиться в двері, там голосно кличе вона: |
| 4 | До вас, мужі, я кличу, а мій голос до людських синів: |
| 5 | Зрозумійте но, неуки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглузді! |
| 6 | Послухайте, я бо шляхетне кажу, і відкриття моїх губ то простота. |
| 7 | Бо правду говорять уста мої, а лукавство гидота для губ моїх. |
| 8 | Всі слова моїх уст справедливі, нема в них крутійства й лукавства. |
| 9 | Усі вони прості, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знаходить знання. |
| 10 | Візьміть ви картання моє, а не срібло, і знання, добірніше від щирого золота: |
| 11 | ліпша бо мудрість за перли, і не рівняються їй всі клейноди! |
| 12 | Я, мудрість, живу разом з розумом, і знаходжу пізнання розважне. |
| 13 | Страх Господній лихе все ненавидіти: я ненавиджу пиху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста! |
| 14 | В мене рада й оглядність, я розум, і сила у мене. |
| 15 | Мною царюють царі, а законодавці права справедливі встановлюють. |
| 16 | Мною правлять владики й вельможні, всі праведні судді. |
| 17 | Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене мене знайде! |
| 18 | Зо мною багатство та слава, тривалий маєток та правда: |
| 19 | ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срібло добірне! |
| 20 | Путтю праведною я ходжу, поміж правних стежок, |
| 21 | щоб дати багатство в спадщину для тих, хто кохає мене, і я понаповнюю їхні скарбниці! |
| 22 | Господь мене мав на початку Своєї дороги, перше чинів Своїх, спервовіку, |
| 23 | відвіку була я встановлена, від початку, від правіку землі. |
| 24 | Народжена я, як безодень іще не було, коли не було ще джерел, водою обтяжених. |
| 25 | Народжена я, поки гори поставлені ще не були, давніше за пагірки, |
| 26 | коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початкового пороху всесвіту. |
| 27 | Коли приправляв небеса я була там, коли круга вставляв на поверхні безодні, |
| 28 | коли хмари уміцнював Він нагорі, як джерела безодні зміцняв, |
| 29 | коли клав Він для моря устава його, щоб його берегів вода не переходила, коли ставив основи землі, |
| 30 | то я майстром у Нього була, і була я веселощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожночасно, |
| 31 | радіючи на земнім крузі Його, а забава моя із синами людськими! |
| 32 | Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаженні, хто буде дороги мої стерегти! |
| 33 | Навчання послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього! |
| 34 | Блаженна людина, яка мене слухає, щоб пильнувати при дверях моїх день-у-день, щоб одвірки мої берегти! |
| 35 | Хто бо знаходить мене, той знаходить життя, і одержує милість від Господа. |
| 36 | А хто проти мене грішить, ограбовує душу свою; всі, хто мене ненавидить, ті смерть покохали! |
