| 1 | Соломонова Пісня над піснями. |
| 2 | Нехай він цілує мене поцілунками уст своїх, бо ліпші кохання твої від вина! |
| 3 | На запах оливи твої запашні, твоє ймення неначе олива розлита, тому діви кохають тебе! |
| 4 | Потягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у палати свої, ми радіти та тішитись будемо тобою, згадаємо кохання твої, від вина приємніші, поправді кохають тебе! |
| 5 | Дочки єрусалимські, я чорна та гарна, немов ті намети кедарські, мов занавіси Соломонові! |
| 6 | Не дивіться на те, що смуглявенька я, бож сонце мене опалило, сини неньки моєї на мене розгнівалися, настановили мене сторожити виноградники, та свого виноградника власного не встерегла я!... |
| 7 | Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де ти пасеш? Де даєш ти спочити у спеку отарі? Пощо біля стад твоїх друзів я буду, немов та причинна? |
| 8 | Якщо ти не знаєш цього, вродливіша посеред жінок, то вийди собі за слідами отари, і випасуй при шатрах пастуших козлятка свої. |
| 9 | Я тебе прирівняв до лошиці в возах фараонових, о моя ти подруженько! |
| 10 | Гарні щічки твої поміж шнурами перел, а шийка твоя між разками намиста! |
| 11 | Ланцюжки золоті ми поробимо тобі разом із срібними кульками! |
| 12 | Доки цар при своєму столі, то мій нард видає свої пахощі. |
| 13 | Мій коханий для мене мов китиця мирри: спочиває між персами в мене! |
| 14 | Мій коханий для мене мов кипрове гроно в ен-ґедських садах-виноградах! |
| 15 | Яка ти прекрасна, моя ти подруженько, яка ти хороша! Твої очі немов голубині! |
| 16 | Який ти прекрасний, о мій ти коханий, який ти приємний! а ложе нам зелень! |
| 17 | Бруси наших домів то кедрини, стелі в нас кипариси! |
