| 1 | І сталося за дванадцятого року, дванадцятого місяця, третього дня місяця, було мені слово Господнє таке: |
| 2 | Сину людський, здійми пісню жалобную на фараона, єгипетського царя, та й скажеш йому: Левчукові з народів подібний ти був, а тепер ти мов морська потвора, виприскуєш воду по ріках своїх, і скаламучуєш воду ногами своїми, болотиш ти їхні річки! |
| 3 | Отак Господь Бог промовляє: Але сітку Свою розтягну Я на тебе через збори численних народів, і тебе Своїм неводом витягну! |
| 4 | І викину зразу на землю тебе, і кину тебе Я на поле широке, і над тобою спочине всяке птаство небесне, і тобою насичу звірину всієї землі... |
| 5 | І дам твоє м'ясо на гори, а трупом твоїм Я долини наповню... |
| 6 | І землю, де пливаєш ти, аж до гір напою її кров'ю твоєю, тобою наповняться річища... |
| 7 | А коли Я тебе погашу, то небо закрию, а зорі його позатемнюю, сонце хмарою вкрию його, а місяць не буде світити свого світла... |
| 8 | Всі світила, що світять на небі, позатемнюю їх над тобою, і дам темноту понад краєм твоїм, говорить Господь Бог! |
| 9 | І занепокою Я серце численних народів, коли вість рознесу про руїну твою між народами аж до країв, яких ти не знав. |
| 10 | І остовпіють численні народи з-за тебе, а їхні царі затремтять через тебе в страху, як буду махати мечем Своїм Я перед їхнім обличчям, і тремтітиме кожен щохвилі за душу свою в дні упадку твого... |
| 11 | Бо так Господь Бог промовляє: Меч царя вавилонського прийде на тебе! |
| 12 | Мечами хоробрих Я порозкидаю твоє многолюдство. Усі вони насильники народів, і гордість Єгипту понищать вони, і все многолюдство його буде вигублене... |
| 13 | І вигублю ввесь його скот при водах великих, і не буде вже їх каламутити людська нога, і копито скотини не буде вже їх каламутити. |
| 14 | Тоді їхні води очищу, а їхні річки попроваджу, неначе оливу, говорить Господь Бог. |
| 15 | Коли оберну Я єгипетський край на спустошення, і край опустошений буде від усього, що в нім, коли Я поб'ю всіх тих, що замешкують в ньому, то пізнають вони, що Я то Господь!... |
| 16 | Оце пісня жалобна, і будуть жалобно співати її, дочки народів будуть співати жалобно її, про Єгипет та про все многолюдство його будуть жалобно співати її, говорить Господь Бог. |
| 17 | І сталося за дванадцятого року, п'ятнадцятого дня місяця, було мені слово Господнє таке: |
| 18 | Сину людський, жалобно заголоси про многолюдство Єгипту, і скинь його, його та дочок потужних народів до підземного краю із тими, хто сходить в могилу! |
| 19 | Від кого ти став приємніший? Зійди й покладись з необрізанцями! |
| 20 | Попадають серед пробитих мечем, меч даний на те, із ним ляжуть його всі народи... |
| 21 | Будуть йому говорити сильніші з хоробрих з-посеред шеолу із помічниками: Посходили, полягали ці необрізанці, побиті мечем: |
| 22 | Там Ашшур і всі збори його, навколо нього гроби його, всі побиті вони, від меча всі попадали, |
| 23 | що були його гроби найглибше в могилі, і був його полк біля гробу його, всі побиті вони, від меча всі попадали, що ширили жах по краю живих... |
| 24 | Там Елам та ввесь натовп його коло гробу його, всі побиті вони, від меча всі попадали, що зійшли необрізанцями до підземного краю, що ширили жах свій по краю живих, і понесли ганьбу свою з тими, хто сходить в могилу... |
| 25 | Дали йому ложе посеред побитих зо всім многолюдством його, гроби його коло нього, всі вони необрізанці, побиті мечем, бо ширили жах свій по краю живих і понесли ганьбу свою з тими, хто сходить в могилу, посеред побитих покладений він... |
| 26 | Там Мешех, Тувал та все многолюдство його, гроби його коло нього, всі вони необрізанці, побиті мечем, бо ширили жах свій по краю живих... |
| 27 | І не будуть лежати із лицарями, що попадали із необрізанців, що зійшли до шеолу з військовим знаряддям своїм, і поклали свої мечі під свої голови, і їхня провина на їхніх костях, бо жах перед лицарями був у краї живих, |
| 28 | а ти розпорошений між необрізанцями, і поляжеш із тими, хто побитий мечем... |
| 29 | Там Едом, і царі його, і князі всі його, що при всій своїй силі були зложені з побитими мечами, вони ляжуть з необрізанцями та з тими, хто сходить в могилу... |
| 30 | Там північні князі, всі вони й всі сидоняни, що посходили разом з побитими, хоч був жах від їхньої міці, були посоромлені, і полягали вони, необрізанці, з побитими мечем, і свою ганьбу понесли із тими, хто сходить в могилу... |
| 31 | Фараон їх побачить, і потішиться всім многолюдством своїм, мечем побитий фараон та все його військо, говорить Господь Бог!... |
| 32 | Бо поширю Я жах Свій на землю живих, і буде покладений серед необрізанців з побитими мечем фараон та усе многолюдство його, говорить Господь Бог! |
