| 1 | Як Єфрем говорив, то тремтіли, він піднесений був ув Ізраїлі, та через Ваала згрішив і помер. |
| 2 | А тепер іще більше грішать, бо зробили собі вони відлива з срібла свого, божків за своєю подобою; робота майстрів усе те, розмовляють із ними вони; ті люди, що жертву приносять, цілують телят. |
| 3 | Тому вони стануть, як хмара поранку, і мов та роса, що зникає вранці, немов та полова, що з току виноситься бурею, і наче із комина дим. |
| 4 | А Я Господь, Бог твій від краю єгипетського, і Бога, крім Мене, не будеш ти знати, і крім Мене немає Спасителя. |
| 5 | Я тебе на пустині пізнав, у пересохлому краї. |
| 6 | Мали добрі пасовиська й ситі були, наситилися і загордилось їхнє серце, тому то забули про Мене вони! |
| 7 | І став Я для них, немов лев, на дорозі чигаю, немов та пантера. |
| 8 | Нападу Я на них, немов та ведмедиця, що дітей загубила, і те розірву, у що серце їхнє замкнене, і їх, як левчук, пожеру там, шматуватиме їх польова звірина. |
| 9 | Погубив ти себе, о Ізраїлю, бо ти був проти Мене, спасіння свого. |
| 10 | Де цар твій тоді? Нехай він поможе тобі по містах твоїх усіх! А де судді твої, що про них ти сказав: Дай нам царя та князів? |
| 11 | Я тобі дав царя в Своїм гніві, і забрав у Своїй ревності. |
| 12 | Провина Єфремова зв'язана, схований прогріх його. |
| 13 | Болі, немов породіллі, надійдуть на нього. Не мудрий він син, бо інакше не був би так довго у матернім нутрі. |
| 14 | З рук шеолу Я викуплю їх, від смерти їх вибавлю. Де, смерте, жало твоє? Де, шеоле, твоя перемога? Жаль сховається перед очима Моїми! |
| 15 | Хоч він дає плід між братами, але прийде вітер зо сходу, вітер Господній, що зійде з пустині, і всохне його джерело, і пересохне криничка його, понищить він скарб всіх коштовних речей! |
| 16 | (14-1) Завинить Самарія, бо стала уперта до Бога свого, поляжуть вони від меча! Порозбивані будуть їхні діти, вагітні їхні розпороті будуть! |
