| 1 | І коли вони наблизились до Єрусалиму, до Вітфагії й Віфанії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх, |
| 2 | і каже до них: Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви знайдете зараз прив'язане осля, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть. |
| 3 | Коли ж скаже хто вам: Що це ви робите? відкажіть: Господь потребує його, і відішле його сюди зараз. |
| 4 | І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'язане коло воріт ізнадвору було при дорозі, і відв'язали його. |
| 5 | А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: Що ви робите? Пощо осля ви відв'язуєте? |
| 6 | Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, і відпущено їх. |
| 7 | І вони привели до Ісуса осля, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього. |
| 8 | Багато ж народу стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зелень, натяту в полях. |
| 9 | А ті, що йшли перед Ним і позаду, викрикували: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! |
| 10 | Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Осанна на висоті! |
| 11 | Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфанію з Дванадцятьма. |
| 12 | А назавтра, коли вони вийшли з Віфанії, Він зголоднів був. |
| 13 | І, побачивши здалека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не знайде на ньому чого. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя самого, не пора бо на фіґи була. |
| 14 | І озвався Ісус і промовив до нього: Щоб більше ніхто твого плоду не з'їв аж повіки! А учні Його все те чули. |
| 15 | І прийшли вони в Єрусалим. А як Він у храм увійшов, то став виганяти продавців і покупців у храмі, і поперевертав столи грошомінам та ослони продавцям голубів. |
| 16 | І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм. |
| 17 | І Він їх навчав і казав їм: Хіба не написано: Дім Мій буде домом молитви в народів усіх, ви ж із нього зробили печеру розбійників! |
| 18 | І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, увесь бо народ дивувався науці Його. |
| 19 | А як пізно ставало, вони поза місто виходили. |
| 20 | А проходячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня. |
| 21 | І, згадавши Петро, говорить Йому: Учителю, глянь фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло! |
| 22 | А Ісус їм у відповідь каже: Майте віру Божу! |
| 23 | Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: Порушся та й кинься до моря, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як говорить, то буде йому! |
| 24 | Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попросите, вірте, що одержите, і сповниться вам. |
| 25 | І коли стоїте на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам прогріхи ваші. |
| 26 | Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам прогріхів ваших. |
| 27 | І знову прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприходили первосвященики й книжники, і старшини до Нього, |
| 28 | і сказали Йому: Якою Ти владою все оце чиниш? І хто Тобі владу цю дав, щоб Ти це робив? |
| 29 | А Ісус відказав їм: Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу вам, якою Я владою це все чиню. |
| 30 | Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені! |
| 31 | Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили? |
| 32 | А як скажемо: Від людей, то боялись народу, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк. |
| 33 | І сказали Ісусові в відповідь: Не знаємо... А Ісус їм відказує: То й Я не скажу вам, якою Я владою це все чиню. |
