| 1 | Через те, що багато-хто брались складати оповість про справи, які стались між нами, |
| 2 | як нам ті розповіли, хто спочатку були самовидцями й слугами Слова, |
| 3 | тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодостойний Теофіле, |
| 4 | щоб пізнав ти істоту науки, якої навчився. |
| 5 | За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я Захарій, з денної черги Авія, та дружина його із дочок Ааронових, а ім'я їй Єлисавета. |
| 6 | І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно сповняючи заповіді й постанови Господні. |
| 7 | А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку старого обоє були. |
| 8 | І ось раз, як у порядку своєї черги він служив перед Богом, |
| 9 | за звичаєм священства, жеребком йому випало до Господнього храму ввійти й покадити. |
| 10 | Під час же кадіння вся безліч народу молилась знадвору. |
| 11 | І з'явивсь йому Ангол Господній, ставши праворуч кадильного жертівника. |
| 12 | І стривоживсь Захарій, побачивши, і острах на нього напав. |
| 13 | А Ангол до нього промовив: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван. |
| 14 | І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато-хто втішаться. |
| 15 | Бо він буде великий у Господа, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері. |
| 16 | І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога. |
| 17 | І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрости праведних, щоб готових людей спорядити для Господа. |
| 18 | І промовив Захарій до Ангола: Із чого пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку... |
| 19 | А Ангол прорік йому в відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Новину. |
| 20 | І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого! |
| 21 | А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого забаривсь він у храмі. |
| 22 | Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки їм давав, і залишився німий... |
| 23 | І як дні його служби скінчились, він вернувся до дому свого. |
| 24 | А після тих днів зачала його дружина Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи: |
| 25 | Так для мене Господь учинив за тих днів, коли зглянувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми! |
| 26 | А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет, |
| 27 | до діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія. |
| 28 | І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами! |
| 29 | Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання. |
| 30 | А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла! |
| 31 | І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус. |
| 32 | Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида. |
| 33 | І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця. |
| 34 | А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?... |
| 35 | І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий! |
| 36 | А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною. |
| 37 | Бо для Бога нема неможливої жадної речі! |
| 38 | А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї. |
| 39 | Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, у місто Юдине. |
| 40 | І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоровила Єлисавету. |
| 41 | Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим, |
| 42 | і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї! |
| 43 | І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа? |
| 44 | Бо як тільки в вухах моїх голос привіту твого забринів, від радощів затріпотала дитина в утробі моїй! |
| 45 | Блаженна ж та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа! |
| 46 | А Марія промовила: Величає душа моя Господа, |
| 47 | і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм, |
| 48 | що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть, |
| 49 | бо велике вчинив мені Потужний! Його ж Імення святе, |
| 50 | і милість Його з роду в рід на тих, хто боїться Його! |
| 51 | Він показує міць Свого рамена, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого! |
| 52 | Він могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих, |
| 53 | удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим! |
| 54 | Пригорнув Він Ізраїля, Свого слугу, щоб милість згадати, |
| 55 | як прорік був Він нашим отцям, Аврааму й насінню його аж повіки! |
| 56 | І залишалась у неї Марія щось місяців зо три, та й вернулась до дому свого. |
| 57 | А Єлисаветі настав час родити, і сина вона породила. |
| 58 | І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та й утішалися разом із нею. |
| 59 | І сталося восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарій. |
| 60 | І озвалася мати його та й сказала: Ні, нехай названий буде Іван! |
| 61 | А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім'ям! |
| 62 | І кивали до батька його, як хотів би назвати його? |
| 63 | Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались. |
| 64 | І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога! |
| 65 | І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все... |
| 66 | А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?... І Господня рука була з нею. |
| 67 | Його ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати: |
| 68 | Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій! |
| 69 | Він ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги, |
| 70 | як був заповів відвіку устами святих пророків Своїх, |
| 71 | що від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників, |
| 72 | що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт, |
| 73 | що дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому, |
| 74 | щоб ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому |
| 75 | у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого. |
| 76 | Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати, |
| 77 | щоб народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів, |
| 78 | через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав, |
| 79 | щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру! |
| 80 | А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем. |
