| 1 | Тож немає тепер жадного осуду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за духом, |
| 2 | бо закон духа життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха й смерти. |
| 3 | Бо що було неможливе для Закону, у чому був він безсилий тілом, Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі, |
| 4 | щоб виконалось виправдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за духом. |
| 5 | Бо ті, хто ходить за тілом, думають про тілесне, а хто за духом про духовне. |
| 6 | Бо думка тілесна то смерть, а думка духовна життя та мир, |
| 7 | думка бо тілесна ворожнеча на Бога, бо не кориться Законові Божому, та й не може. |
| 8 | І ті, хто ходить за тілом, не можуть догодити Богові. |
| 9 | А ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його. |
| 10 | А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність. |
| 11 | А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, оживить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас. |
| 12 | Тому то, браття, ми не боржники тіла, щоб жити за тілом; |
| 13 | бо коли живете за тілом, то маєте вмерти, а коли духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити. |
| 14 | Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі; |
| 15 | бо не взяли ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа синівства, що через Нього кличемо: Авва, Отче! |
| 16 | Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми діти Божі. |
| 17 | А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки разом із Ним ми терпимо, щоб разом із Ним і прославитись. |
| 18 | Бо я думаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас. |
| 19 | Бо чекання створіння очікує з'явлення синів Божих, |
| 20 | бо створіння покорилось марноті не добровільно, але через того, хто скорив його, в надії, |
| 21 | що й саме створіння визволиться від неволі тління на волю слави синів Божих. |
| 22 | Бо знаємо, що все створіння разом зідхає й разом мучиться аж досі. |
| 23 | Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зачаток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла. |
| 24 | Надією бо ми спаслися. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що бачить, чому б того й надіявся? |
| 25 | А коли сподіваємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю. |
| 26 | Так само ж і Дух допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зідханнями. |
| 27 | А Той, Хто досліджує серця, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих. |
| 28 | І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре. |
| 29 | Бо кого Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Він був перворідним поміж багатьма братами. |
| 30 | А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і виправдав, а кого виправдав, тих і прославив. |
| 31 | Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас? |
| 32 | Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього? |
| 33 | Хто оскаржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує. |
| 34 | Хто ж той, що засуджує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, Він праворуч Бога, і Він і заступається за нас. |
| 35 | Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч? |
| 36 | Як написано: За Тебе нас цілий день умертвляють, нас уважають за овець, приречених на заколення. |
| 37 | Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив. |
| 38 | Бо я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, |
| 39 | ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім! |
