| 1 | А між людом були й неправдиві пророки, як і будуть між вас учителі неправдиві, що впровадять згубні єресі, відречуться від Владики, що викупив їх, і стягнуть на себе самі скору погибіль. |
| 2 | І багато-хто підуть за пожадливістю їхньою, а через них дорога правдива зневажиться. |
| 3 | І в зажерливості вони будуть ловити вас словами облесними. Суд на них віддавна не бариться, а їхня загибіль не дрімає! |
| 4 | Бо як Бог Анголів, що згрішили, не помилував був, а в кайданах темряви вкинув до аду, і передав зберігати на суд; |
| 5 | і Він не помилував першого світу, а зберіг самовосьмого Ноя, проповідника праведности, і навів потопа на світ безбожних; |
| 6 | і міста Содом і Гоморру спопелив, засудивши на знищення, і дав приклада для майбутніх безбожників, |
| 7 | а врятував праведного Лота, змученого поводженням розпусних людей, |
| 8 | бо цей праведник, живши між ними, день-у-день мучив свою праведну душу, бачачи й чуючи вчинки безбожні, |
| 9 | то вміє Господь рятувати побожних від спокуси, а неправедних берегти на день суду для кари, |
| 10 | а надто тих, хто ходить за нечистими пожадливостями тіла та погорджує владою; зухвалі свавільці, що не бояться зневажати слави, |
| 11 | хоч Анголи, бувши міццю та силою більші за них, не несуть до Господа зневажливого суду на них. |
| 12 | Вони, немов звірина нерозумна, зроджена природою на зловлення та загибіль, зневажають те, чого не розуміють, і в тлінні своїм будуть знищені, |
| 13 | і приймуть заплату за лихі вчинки. Вони повсякденну розпусту вважають за розкіш; самі бруд та неслава, вони насолоджуються своїми оманами, бенкетуючи з вами. |
| 14 | Їхні очі наповнені перелюбом та гріхом безупинним; вони зваблюють душі незміцнені; вони, діти прокляття, мають серце, привчене до зажерливости. |
| 15 | Вони покинули просту дорогу та й заблудили, і пішли слідом за Валаамом Беоровим, що полюбив нагороду несправедливости, |
| 16 | але був докорений у своїм беззаконні: німа під'яремна ослиця проговорила людським голосом, та й безум пророка спинила. |
| 17 | Вони джерела безводні, хмари, бурею гнані; для них приготований морок темряви! |
| 18 | Бо, висловлюючи марне базікання, вони зваблюють пожадливістю тіла й розпустою тих, хто ледве втік від тих, хто живе в розпусті. |
| 19 | Вони волю обіцюють їм, самі бувши рабами тління. Бо хто ким переможений, той тому й раб. |
| 20 | Бо коли хто втече від нечистости світу через пізнання Господа й Спасителя Ісуса Христа, а потому знов заплутуються ними та перемагаються, то останнє буває для них гірше першого. |
| 21 | Бо краще було б не пізнати їм дороги праведности, аніж, пізнавши, вернутись назад від переданої їм святої заповіді! |
| 22 | Бо їм трапилося за правдивою приказкою: Вертається пес до своєї блювотини, та: Помита свиня йде валятися в калюжу... |
