| 1 | І бачив я іншого потужного Ангола, що сходив із неба. Був одягнений в хмару, і над його головою веселка була, а обличчя його як стовпи огняні, |
| 2 | і мав у руці своїй книжку розгорнену. І він поставив свою праву ногу на море, а ліву на землю, |
| 3 | і закричав гучним голосом, як лев той ричить. І як він закричав, то заговорили сім громів голосами своїми. |
| 4 | А як заговорили сім громів голосами своїми, я хотів був писати. Та я почув голос із неба, що до мене казав: Запечатай оте, що сім громів казали, і того не пиши! |
| 5 | А Ангол, що я бачив його, як стояв він на морі й землі, зняв до неба правицю свою |
| 6 | та й поклявся Живучим по вічні віки, Який створив небо та те, що на ньому, і землю та те, що на ній, і море й що в нім, що вже часу не буде, |
| 7 | а дня голосу сьомого Ангола, коли він засурмить, довершиться Божа таємниця, як Він благовістив був Своїм рабам пророкам. |
| 8 | І голос, що я чув його з неба, став знов говорити зо мною й казати: Піди, та візьми розгорнену книжку з руки Ангола, що стоїть на морі й землі. |
| 9 | І пішов я до Ангола та й промовив йому, щоб дав мені книжку. А він мені каже: Візьми, і з'їж її! І гіркість учинить вона для твого живота, та в устах твоїх буде солодка, як мед. |
| 10 | І я взяв з руки Ангола книжку та й з'їв її. І була вона в устах моїх, немов мед той, солодка. Та коли її з'їв, вона гіркість зробила в моїм животі... |
| 11 | І сказали мені: Ти мусиш знову пророкувати про народи, і поган, і язики, і про багато царів. |
