| 1 | І була вся земля мова одна і слово одно. |
| 2 | І сталось, як мандрували вони від схід соньця, що знайшли поділлє в Синеяр землї, та й осїлись там. |
| 3 | І мовляли одно 'дному: Нумо лишень робити цеглу та випалювати. І була в їх цегла за камінь а земляна смола за вапну. |
| 4 | І мовляли: Нумо споруджувати місто із баштою, щоб її верх був до небес, і зробімо собі память, щоб не розпорошитись нам по всїй землї. |
| 5 | І зійшов Господь побачити город і башту, що споруджували сини чоловічі. |
| 6 | І рече Господь: Оце ж рід один, мова одна в усїх, а се тільки почин їх заходу коло працї; і тепер нїщо їх не зупинить нї від чого, що задумали зробити. |
| 7 | Зійдемо ж униз та помішаємо їх мову, щоб не розуміли одно 'дного. |
| 8 | І розсїяв їх ізвідти Господь по лицю всієї землї; і покинули споруджувати город і башту. |
| 9 | Тим проложено йому імя Бабель: бо там помішав Господь мову всієї землї, і звідти розсїяв їх Господь по лицю всієї землї. |
| 10 | А се постань Семова. Було Семові сто лїт, як появив Арфаксада, у другому роцї по потопі. |
| 11 | І пожив Сем після того, як появив Арфаксада, пятсот год, і появив сини й дочки, та й умер. |
| 12 | І пожив Арфаксад трийцять і пять год, і появив Селу. |
| 13 | А пожив Арфаксад після того, як появив Селу, чотири ста і три роки, та й появив сини й дочки. |
| 14 | І пожив Села трийцять год, і появив Ебера. |
| 15 | А пожив Села після того, як появив Ебера, чотири ста і три роки, і появив сини й дочки. |
| 16 | І пожив Ебер трийцять і чотири годи і появив Пелега. |
| 17 | А пожив Ебер після того, як появив Пелега, чотири ста і трийцять год, і появив сини й дочки. |
| 18 | І пожив Пелег трийцять год, і появив Регува. |
| 19 | А пожив Пелег після того, як появив Регува, двістї і девять год, і появив сини й дочки. |
| 20 | І пожив Регу трийцять і два роки, і появив Серуга. |
| 21 | А пожив Регу після того, як появив Серуга, двістї і сїм год, і появив сини й дочки. |
| 22 | І пожив Серуг трийцять год, і появив Нагора. |
| 23 | А пожив Серуг після того, як появив Нагора, двістї год, і появив сини й дочки. |
| 24 | І пожив Нагор двайцять і девять год, і появив Тару. |
| 25 | А пожив Нагор після того, як появив Тару, сотню і девятнайцять год, і появив сини й дочки. |
| 26 | І пожив Тара сїмдесять год, і появив Аврама, Нагора й Гарана. |
| 27 | А се постань Тарина. Тара появив Аврама, Нагора і Гарана; Гаран же появив Лота. |
| 28 | І вмер Гаран перш отця свого Тари в землї ріднїй своїй, в Урі Халдейському. |
| 29 | І побрали собі Аврам і Нагор жінок. Імя Аврамовій жінцї було Сара; імя ж Нагоровій жінцї було Милка Гаранівна, дочка батька Милки й батька Іски. |
| 30 | Сара ж була неплідна, не мала дїтей. |
| 31 | І взяв Тара Аврама да Лота, сина Гаранового, сина свого сина, да невістку свою Сару, сина свого Аврама жінку, та й вивів їх із Ура Халдейського, щоб ійти в землю Канаанську, і прийшли в Гаран та й осїлись там. |
| 32 | А віку Тариного було двістї і пять год, і вмер Тара в Гаранї. |
