1 | Було ж віку Сарриного сто і двайцять і сїм год. Се года живота Сарриного. |
2 | І вмерла Сарра в Кирят-Арбі. Се Геброн в Канаан землї. Прийшов же Авраам плакати по Саррі да падкувати. |
3 | І встав Авраам од мерця свого, і рече синам Хетовим: |
4 | Пересельник і чужениця я в вас! Дайте ж менї в наслїддє гробовище між вами, щоб менї поховати мерця мого від мене. |
5 | Відказали ж Авраамові сини Хетові говорючи: |
6 | Нї, добродію! Князь від Бога ти єси в нас; вибравши гробовище з наших, поховай мерця твого. Нїхто бо з нас не заборонить гробовища свого тобі, щоб тобі поховати мерця твого таменьки. |
7 | Устав же Авраам і вклонився землякам, синам Хетовим. |
8 | І каже до них Авраам і промовив: Коли вам по душі, щоб менї поховати мертве моє від мене, послухайте мене, і мовляйте про мене Ефронові Зогаренкові. |
9 | І нехай поступиться менї печерою Махпеловою, що конець поля його. За повну цїну нехай поступиться менї нею в наслїднє гробовище між вами. |
10 | Ефрон же седїв посеред синів Хетових. Відказуючи ж Ефрон Хетїянин Авраамові каже так, що чули його сини Хетові і всї, що повиходили до міської царини. |
11 | Нї, добродїю! Вислухай мене. Те поле оддаю тобі й печеру, що на йому, перед очима синів народу мого оддаю тобі; поховай мерця твого. |
12 | І поклонивсь Авраам перед земляками, |
13 | І каже Ефронові в слухи перед усїма земляками: Вислухай ти мене! Гроші за ниву возьми в мене; і поховаю мертве моє таменьки. |
14 | Відказав же Ефрон Авраамові: |
15 | Нї, добродїю! Землї тут за чотирі ста секлїв срібла; та що воно між мною й тобою? Ти ж поховай мерця твого. |
16 | І послухав Авраам Ефрона, та й одважив Авраам Ефронові срібло, скільки він казав в слухи перед синами Хетовими, чотирі ста секлїв срібла ходячого в купцїв. |
17 | І стало поле Ефронове в Махпелщинї, що навпроти Мамрійщини, поле й печера на йому з усїма деревами на полї, що було в усїх межах своїх, забезпечене, |
18 | Авраамові в наслїдню державу перед синами Хетовими й перед усїма, що приходили до міської царини. |
19 | І після того поховав Авраам Сарру, жінку свою, в печері Махпелевого поля, навпроти Мамрійщини. Се Геброн у Канаан землї. |
20 | Так дісталось Авраамові від синів Хетових поле й печера на йому в наслїдню державу на гробовище. |