| 1 | І взнав чоловік Еву, жінку свою, і завагонївши вона, вродила Каїна і промовила: Придбала я людину з Божої ласки. |
| 2 | Потім уродила брата його, Абеля. І був Абель вівчар, Каїн же пахарь. |
| 3 | І сталось по якомусь часї, що Каїн приносив Господеві жертву з польового вроджаю. |
| 4 | Абель же приносив принос од перваків овечих ситеньких. І споглянув Господь на Абеля і на дар його; |
| 5 | На Каїна ж і на його жертву не споглянув. І взлився Каїн, і змарнїв. |
| 6 | І рече Господь Каїнові: Чого ти злишся, і чого змарнїв? |
| 7 | Коли чиниш добре, дак і лице весело позирає; коли ж чиниш не добре, дак на тебе гріх чигає в порозї, щоб одолїти; ти ж мусиш панувати над ним. |
| 8 | Озветься ж Каїн до Абеля, брата свого: Ходїмо в поле. І як були вони в полї, напав Каїн на брата свого Абеля та й убив його. |
| 9 | І рече Господь Каїнові: Де твій брат? А він каже: Не знаю. Хиба я сторож брата мого? |
| 10 | І рече: Що вкоїв єси? Слухай, се голосить кров брата твого до мене з землї. |
| 11 | Оце ж проклят єси прогоном із землї, що роззявила уста свої пити кров брата твого з руки твоєї. |
| 12 | Як порати меш землю, не давати ме вже з сього часу вона тобі нїякої користї. Волоцюгою й утїкачем будеш на землї. |
| 13 | І відказав Каїн Господеві: Не перебути менї того, що наробив провиною моєю. |
| 14 | Женеш оце мене з землї, і від лиця твого ховати мусь, і буду волоцюгою й утїкачем на землї і, хто зустріне мене, той і вбє мене. |
| 15 | І рече йому Бог: Тим же то, хто б убив Каїна, на того впаде помста всемеро. |
| 16 | І положив Господь знак на Каїні, щоб не вбивав його, хто зустріне його. І зійшов Каїн од обличчя Господнього, і пробував у Нод-землї, на востоцї 'д Едену. |
| 17 | І взнав Каїн жінку свою, і завагонїла вона, і вродила Геноха. Він же збудував місто в імя сина свого Геноха. |
| 18 | Генохові же породивсь Ірад, а Ірад появив Мегуяеля, а Мегуяель появив Ламеха. |
| 19 | І взяв собі Ламех дві жінки: одна на ймя була Ада, а друга на ймя була Зилла. |
| 20 | І вродила Ада Ябаля. Сей був батько тих, що живуть шатрами і держять скотину. |
| 21 | А брат його на імя був Юбаль. Сей був батько охочих до гусель та до сопілки. |
| 22 | Зилла ж і та вродила Тубаль-Каїна, праотця всїх тих, що кують мідь і залїзо. Сестра ж Тубаль-Каїнова Ноема. |
| 23 | І каже Ламех жінкам своїм: Ой Зилло й Адо, кохані жінки Ламешихи! Слухайте, що я скажу вам, чуйте слово певне. Коли б за болючу рану вбив я чоловіка, коли б за синяк одвдячив парубкові смертю, - |
| 24 | Кара б сталась за Каїна в семеро хто вбив би, за Ламеха ж у сїмдесять і сїм раз би сталась. |
| 25 | І взнав Адам жінку свою знов, і вродила вона сина і дала йому імя Сет: Воскресив бо каже, менї Бог потомство замість Абеля, що вбив Каїн. |
| 26 | І Сетові те ж появлено сина і назве він імя йому Енос. Тодї почали призивати імя Господнє. |
