| 1 | І цї так само прийшли до Давида в Секелаг, коли ще він ховався від Саула, Кисового сина, а були вони мужні й була поміч із них у битві. |
| 2 | Узброєні були сагайдаком, правою й лївою рукою кидали каміннє й стріляли стрілами з лука, - з одноплемінників Саулових, із Беняминїїв: |
| 3 | Визначнїйший Ахієзер, по йому Йоас, сини Шемаїні з Гиви; Езієл та Фелет, Азмаветові сини; Бераха та Егу з Анатоту; |
| 4 | Ішмая Габаонїй, найдужчий зпоміж трийцяти й провідник трийцятьох; Еремія, Яхазиїл, Йоханан та Йозабад із Гедери; |
| 5 | Елузай, Еримот, Беалїя, Шемарія, Сафатія Харитїй, |
| 6 | Елкана, Ішшіяху, Азариїл, Йоезер та Йошавам, Кореї; |
| 7 | І Йоела й Завадія, Ерохамові сини з Гедору. |
| 8 | А й з Гадїїв перейшли до Давида в неприступне місце в пустинї люде мужні та войовничі, узброєні щитом та списом, видом із лиця як леви, а прудкі, як серни на горах. |
| 9 | Перший Езер, другий Обадія, третій Елїяб, |
| 10 | Четвертий Мишманна, пятий Еремія, |
| 11 | Шестий Атай, сьомий Елиєл, |
| 12 | Осьмий Йоханан, девятий Елзавад, |
| 13 | Десятий Еремія, одинайцятий Махбанай. |
| 14 | Вони з синів Гадових - гетьмани в війську: менчий над сотнею, а більший над тисячою. |
| 15 | Вони то переплили через Йордань першого місяця, коли він саме розливаєтся з своїх берегів, і порозганяли усїх, що жили по долинах на схід і захід сонця. |
| 16 | Прийшли так само й з синів Беняминових та Юдиних в твердиню до Давида. |
| 17 | Давид вийшов їм назустріч і промовив до їх: Коли ви з миром прийшли до мене, щоб менї допомагати, то нехай буде моє серце одно з вашим серцем, а коли на те, щоб підступом видати мене ворогам моїм, - бо нема неправедностї в руках моїх, - то нехай Бог батьків наших бачить і судить. |
| 18 | І ввійшов дух ув Амасая, що передував між трийцятьма, й він промовив: Ми твої, Давиде, й з тобою, сину Ессеїв; мир тобі й мир твоїм помічникам; тобі бо допомагає Бог твій. Тодї прийняв їх Давид і поставив їх на чолї війська. |
| 19 | І з поколїння Манассіїного попереходили декотрі до Давида, тодї як він ійшов з Филистіями на війну проти Саула, але не помагав їм, бо Филистійські князї, порадившись, відправили його, кажучи: Як він пристане до свого пана Саула, то це буде на наше безголовє. |
| 20 | А як він вертався в Секелаг, тодї пристали до його з Манассіїв: Аднах, Йозавад, Едіяєл, Михаїл, Йозавад, Елигу та Зилльтай, тисячники в Манассіїв. |
| 21 | І помагали вони Давидові проти ватаг, бо всї вони були хоробрі лицарі й стали (опісля) гетьманами в війську. |
| 22 | Так день-у-день приходили до Давида на поміч йому, аж його військо стало великим, як військо Боже. |
| 23 | Оце число начальників військових, що прийшли були до Давида в Геброн, щоб оддати йому Саулове царство, по слову Господньому: |
| 24 | Синів Юдиних, носячих щит та спис, було шість тисяч вісїмсот готових до війни; |
| 25 | З синів Симеонових, завзятих у війнї лицарів, було сїм тисяч ще й сто; |
| 26 | З синів Левіїних чотири тисячі шістьсот; |
| 27 | І Йодай, князь із роду Аронового, а з ним три тисячі сїмсот; |
| 28 | І Садок, молодик сьміливий, і з роду його двайцять два князї; |
| 29 | З синів Беняминових, племінників Саулових, три тисячі, - але ще багато з їх держалось Саулового дому; |
| 30 | З синів Ефраїмових двайцять тисяч вісїмсот сьміливих лицарів, людей славних у родах своїх; |
| 31 | З половини Манассіїного поколїння вісїмнайцять тисяч, що були покликані поіменно, щоб прийшли поставити Давида царем; |
| 32 | З синів Іссахарових прибули люде розумні, котрі давали пораду, що коли випадало дїяти Ізраїлеві, - їх було двістї начальників, а всї брати їх слухали слів їх; |
| 33 | З поколїння Зебулонового готових до бою, узброєних усякою військовою зброєю, пятьдесять тисяч, однодумних в тому, щоб слухати приказу. |
| 34 | З поколїння Нефталїєвого тисяч начальників, а з ними трийцять сїм тисяч з щитами та списами; |
| 35 | З поколїння Данового готових до війни двайцять вісїм тисяч шістьсот; |
| 36 | Від Ассера, військових, узброєних до бою, сорок тисяч; |
| 37 | Ізза Йорданї, від поколїння Рубенового, Гадового, й половини Манассіїного поколїння сто двайцять тисяч, з усякою військовою збруєю. |
| 38 | Усї цї мужі, устроєні, прийшли в Геброн з щирим сердцем, щоб поставити Давида царем над усїм Ізраїлем. Та й усї Ізрайлитяне були однодушні, щоб поставити Давида царем. |
| 39 | І перебули там у Давида три днї, їли й пили, бо брати їх наготували всього для їх; |
| 40 | Та й ті, що були примежні до їх, аж до поколїння Іссахарового, Зебулонового та Нефталїєвого, привозили усю харч на ослах та верблюдах, і мулах та волах: борошно (муку), фиги та родзинки, й вино, й оливу, й силу товару та овець, бо була радість ув Ізраїлї. |
