| 1 | І відказав Йов і рече: |
| 2 | Докіль мучити мете душу мою й торгати мене словами? |
| 3 | Вже ж ви й так десять раз соромили мене; чи ж вам не стидно, так тїснити мене? |
| 4 | Коли я й справдї провинився, то провина моя на менї зостанесь. |
| 5 | А коли вам так любо, величатись надо мною й докоряти менї осоромленнєм моїм, |
| 6 | То знайте, що се Бог поверг мене 'д землї й обвів кругом мене сїть свою. |
| 7 | Ось, я кричу: кривда! й нїхто не чує; я голошу, а нема суду (справедливого). |
| 8 | Він перегородив менї путь, і я не маю переходу, й розпростер темноту на стежки мої. |
| 9 | Зволїк із мене славу мою й зняв вінець із голови моєї. |
| 10 | Навкруги опустошив мене, й я відходжу; й, неначе деревину, вирвав надїю мою. |
| 11 | Він запалав проти мене гнївом своїм, і в одно повернув мене з ворогами своїми. |
| 12 | Полки його* притягли купою й справили дорогу собі на мене, та обсїли кругом намет мій. |
| 13 | Браттє моє оддалив від мене, а знакомі мої цураються мене. |
| 14 | Рід мій покинув мене, й знакомі мої забули про мене. |
| 15 | Домівники мої й служебки мої вважають усї за чужого мене; приходнем став я в очах їх. |
| 16 | Кличу раба мого, - він не озивається; мушу моїми його благати устами. |
| 17 | Жінка гидує диханнєм моїм, і менї треба вмоляти її згадкою на дїти від тїла мого. |
| 18 | Ба й малі дїти мене за покидьку вважають: я підведусь, а вони збиткуються надо мною. |
| 19 | Всї, що до грудї моєї тулились, гордують мною, а ті, кого я любив, проти мене встали. |
| 20 | Поприсихали кістки до кожі й до тїла мого, зосталась тільки кожа около зубів моїх: |
| 21 | О, змилосердьтесь, помилуйте мене хоч ви, мої друзї, бо рука Божа побила мене! |
| 22 | За що й ви ще мене женете, так як Бог, наче б не могли насититись тїлом моїм? |
| 23 | О, коли б то слова мої написано! в книзї коли б можна їх начертати рильцем залїзним на олові, - |
| 24 | Про вічні часи на каменї видовбати! |
| 25 | Я знаю** - Відкупитель мій живе, й він у послїдний день підійме з пороху отсю розпадаючуся кожу мою, |
| 26 | І я в тїлї мойму побачу Бога. |
| 27 | Я самий вбачу його; мої очі, не очі когось другого, побачать його. Аж ниє серце в грудї моїй! |
| 28 | Вам про мене сказати б: За що нам гнати його? Як коли б корінь злого знайдено в менї! |
| 29 | О, бійтесь меча (Божого), бо меч той мстить неправду, й знайте, що є суд Божий! |
