| 1 | Так! срібло має початкову жилу, й золото своє місце, де його плавлють. |
| 2 | Залїзо добувають із землї, а мідь витоплюють із каміння. |
| 3 | (Чоловік) робить кінець тьмі й пильно шукає за (таким) каменем у мороцї й найглухійшій темнотї. |
| 4 | Пробивають закон у місцях, де не постала нога; спускаючись, висять і сумують далеко від людей. |
| 5 | Земля, де хлїб росте, у нутрі розрита, неначе огнем. |
| 6 | Камінь її - то сафир із золотими крупцями. |
| 7 | Стежки туди не знає хижа птиця, й не зазирнуло туди око яструба; |
| 8 | Не топтали її левчуки, й не ходив по нїй шакаль. |
| 9 | На граніт накладає він (чоловік) руку свою, з коренем перевертає гори. |
| 10 | В скелях прорубує канали, й все дорогоцїнне вбачає око його. |
| 11 | Зупиняє протоки бурчаків і, що заховано в тьмі, все те на сьвітло виносить. |
| 12 | А де ж мудрість знайти? і де є місце розуму? |
| 13 | Чоловік не знає цїни її, й не знаходиться вона на землї живих. |
| 14 | Безодня говорить: Не в менї вона; та й море каже: Не в мене! |
| 15 | Не продається вона за золото та й не вимінюєсь її за срібло ваговите; |
| 16 | Не в цїнї вона з золотом Офирським, нї з дорогоцїнним ониксом, нї з сафіром. |
| 17 | Не рівняєсь із нею золото й кришталь, та й не виміняєш її за посуди щирозолоті. |
| 18 | А про коралї та перли й згадувати нїщо; здобути премудрість - цїннїйш над рубини. |
| 19 | Ба й топаз Етиопський їй не рівня; щирим золотом не цїнуєсь вона. |
| 20 | Звідки ж береся премудрість? і де є місце розуму? |
| 21 | Від усього, що живе, скрита вона, ба не догледить її й птаство піднебесне. |
| 22 | Правда, безодня та смерть говорять: до ушей наших доходила чутка про неї; |
| 23 | Але тільки Бог знає тропу до неї та знає й місце її. |
| 24 | Він бо прозирає всї концї сьвіту, й що під небом, він вбачає. |
| 25 | Як він визначив вітрові вагу й водї давав міру, |
| 26 | Коли вказував дощам закон, а блискавицям дорогу, - |
| 27 | Тодї він бачив її й явив її, й приспособив її, та навчив ще й слїдити її, |
| 28 | І сказав чоловіку: Страх Господень - се справдїшня премудрість тобі; берегтись злого - се розум. |
