| 1 | Озвався Господь до Йова з бурі й промовив: |
| 2 | Хто сей, що затемнює задуми мої нерозумними словами? |
| 3 | Зараз підпережи чересла твої*, як мужеві годиться: Я питати буду, ти ж відказуй менї: |
| 4 | Де тодї був ти, коли я закладав основи землї? Скажи, коли знаєш! |
| 5 | Хто визначив міру її, чи знаєш? або хто протягав шнур по нїй? |
| 6 | На чім оперто підвалини її, або хто заложив угловий камінь її, |
| 7 | Як тим часом всї ранні зорі веселилися, і всї сини Божі викликували з радощів? |
| 8 | Хто запер, мов би ворітьми море, як воно ринуло, та, неначе з матернього лона, вийшло, |
| 9 | Як я зробив йому хмари одежою, а мряку пеленами його, |
| 10 | Та вказав йому гряницї, поставив засови й ворота, |
| 11 | І сказав: ось покіль доходити будеш, а далїй не перейдеш, і тут межа надутим филям твоїм? |
| 12 | Чи давав єси коли на віку твойму наказ ранкові, або вказав зорі місце, (де зачервонїти) |
| 13 | Та щоб обхопила краї землї, а земля стрясла з себе безбожників; |
| 14 | Щоб земля перемінила вид свій, мов глина під печаткою, та стала, мов барвиста одежа, |
| 15 | А безбожникам щоб одняте було сьвітло, і сьмілива рука їх зломилась. |
| 16 | Чи то ти сходив у глибину морську та провірював безодню? |
| 17 | Чи ворота смертні тобі відчинялись, чи бачив ти двері темряви страшної? |
| 18 | Чи обняв ти оком сьвіт увесь широкий? Говори, коли все знаєш? |
| 19 | Куди дорога до пробутку сьвітла, й де місце темряви? |
| 20 | А вже ж ти доходив до гряниць її й знаєш стежки до дому її. |
| 21 | Певно знаєш, бо ти був тодї вже народжений, й днїв життя твого дуже багато! |
| 22 | А може доходив до складів снїгу, й бачив грядові комори, |
| 23 | Що я їх переховую на час смутку, на день побою та війни (проти ледачих)? |
| 24 | Якою дорогою розливаєсь сьвітло й шириться східний вітер по землї? |
| 25 | Хто дощу канали риє, й хто блискавицям путь указує та грому, |
| 26 | Щоб ійшов дощ на землю безлюдну, на пустиню, де нема й чоловіка, |
| 27 | Щоб насичував пустиню й степ, і розбуджував до росту зароди травні? |
| 28 | Чи в доща є батько? Хто роджає краплї роси? |
| 29 | Із чиєго лоня виходить лід і иней в воздусї - хто його родить? |
| 30 | Води, мов камінь тверднуть, і поверхня безоднї замерзає. |
| 31 | Чи звязав би ти узол у Плеяди, чи розвязав би Орійона*? |
| 32 | Чи повиводив би ти громаду зірниць у свій час, Ас-зірницю із дїтьми її? |
| 33 | Чи небесне знаєш право, чи можеш порядок його завести на землї? |
| 34 | Чи можеш підняти голос твій до хмар, щоб рясний дощ спустився на тебе? |
| 35 | Чи можеш ти розсилати блискавицї, та й чи прийдуть вони 'д тобі й скажуть: Ось ми! |
| 36 | Хто вложив мудрість у серце, й хто дав мисль розумові? |
| 37 | Хто може перелїчити хмари своєю мудрістю й здержати сей посуд піднебесний, |
| 38 | Коли пил обертаєсь в болото, й в грудки злипаєсь? |
| 39 | Не вже ж то ти ловиш левицї здобич і левчуків годуєш, |
| 40 | Як вони лежать в берлозї, або тихо в гущавинї засїдаються? |
| 41 | А воронові хто готує харч його, коли дїти його пищать до Бога, блукаючи без поживи? |
