| 1 | І відповів Билдад Савхеаський та й сказав: |
| 2 | Довго ще ти будеш говорити таке? - слова уст твоїх, мов розбурханий вітер! |
| 3 | Чи то ж Бог вивертає суд; і Вседержитель перевертає правду? |
| 4 | Коли дїти твої перед ним согрішили, то він і подав їх у руки проступків їх. |
| 5 | Скоро же ти шукати станеш Бога та помолишся до Вседержителя, |
| 6 | І наколи чист єси й прав, то він зараз стане над тобою й втихомирить оселю правди твоєї. |
| 7 | І хоч би зпершу було в тебе мало, то опісля буде дуже багато. |
| 8 | Бо спитай тільки у давнїх родів і збагни постерігання батьків їх, - |
| 9 | Бо ми вчорашні собі й нїчого не знаєм, тим що наші днї тїнь на землї, - |
| 10 | А вони скажуть тобі й з серця свого випустять слова: |
| 11 | Чи піднімаєсь в гору сїтник без мочарі? чи росте рогозина на безводдї? |
| 12 | Вона молоденька й не підтята, а всихає борше, як инша трава. |
| 13 | Така сама доля всїх тих, що забувають Бога, й надїя лицемірнього погибне; |
| 14 | Впованнє його підрізане, а певність його - сїть павукова. |
| 15 | Він обіпреться на дім свій, та не устоїть; вхопиться його, й не вдержиться. |
| 16 | Він зеленїє на сонцї, аж поза сад сягає галуззє його; |
| 17 | В каміннє вплїтаєсь коріннє його, між каміннє врізуєсь воно; |
| 18 | Та коли вирвуть його з місця його, то місце одцураєсь його, (скаже): не знаю тебе! |
| 19 | От яка втїха на дорозї його! а з землї инші виростають. |
| 20 | Бачиш: Бог не одпихає безвинного, але й не піддержує руки лиходїїв. |
| 21 | Він сповнить ще сьміхом і твої уста й губи твої - радїсним викликом. |
| 22 | Ненавидники твої вкриються соромом, і намет безбожників зникне. |
