| 1 | П рославляйте Господа, призивайте імя його, звіщайте між народами дїла його! |
| 2 | Сьпівайте йому, похвальні піснї сьпівайте йому, про всї чудесні творива його думайте-гадайте! |
| 3 | Хвалїтесь імям його сьвятим! Нехай радується серце тих, що шукають Господа! |
| 4 | Шукайте Господа і силу його, шукайте пильно лице його! |
| 5 | Згадайте чудеса його, що творив їх, чудесні знамена й присуди уст його! |
| 6 | Ти, сїмя Авраама, слуги його, ви сини Якова, вибрані його! |
| 7 | Він, Господь, Бог наш; суди його по всїй землї. |
| 8 | Вічно памятає він заповіт свій, те слово, що заповів для тисяча родів. |
| 9 | Свій заповіт з Авраамом і свою клятву, котрою перед Ізааком клявся; |
| 10 | І поставив її законом Якову, вічним заповітом Ізраїлеві, |
| 11 | Глаголючи: Дам тобі землю Канаанську, як пай наслїддя вашого; |
| 12 | Як була їх ще мала горстка, дуже мала, а між ними чужі, |
| 13 | І як вони від народу до народу переходили, з одного царства до другого люду. |
| 14 | Він не допустив нїкому робити їм кривду, і карав за них царів: |
| 15 | Не доторкайтесь моїх помазанників, і не творіть злого пророкам моїм! |
| 16 | І призвав він голод на тую землю; поломив всяке хлїбне стебло. |
| 17 | Післав перед ними чоловіка, проданого, як невільника, Йосифа. |
| 18 | Кайданами сковали його ноги; життє його було в желїзних путах, |
| 19 | Аж поки сповнилось слово його; слово Господнє явило чистоту його. |
| 20 | Післав царь, і випустив його владика народів, і вислобонив його; |
| 21 | Поставив його господарем над своїм домом, і правительом над усїм маєтком своїм. |
| 22 | Щоб князїв його здержував, як знає; і старших його розуму навчав. |
| 23 | Прийшов Ізраїль до Египту, і Яков осївся в землї Хама. |
| 24 | І розмножив дуже Бог людей своїх, і зробив їх сильнїйшими над їх гнобителями. |
| 25 | Допустив же серцю їх ненавидїти нарід його, видумувати напастї проти слуг його. |
| 26 | Післав він Мойсея, слугу свого, Аарона, що вибрав собі його. |
| 27 | Вони творили між ними знамена його і чудеса в землї Хамовій: |
| 28 | Наслав темряву і стало темно, і не противились слову його. |
| 29 | Перемінив воду на кров, і поморив всю рибу їх. |
| 30 | Закишіло в країнї від жаб, у дворах царських. |
| 31 | Сказав він, і роями взялись песячі мухи і комарі у всїх гряницях їх. |
| 32 | Наслав на них град замість дощу, огонь палящий на землю їх; |
| 33 | Побив виноград і фіґове дерево, і поломив деревину в країнї їх. |
| 34 | Сказав, і прийшла сарана і гусениця, тьма тьмою. |
| 35 | І пожерли все, що було зелене в країнї їх, і плоди на полі їх пожерли. |
| 36 | І повбивав всякий перворід в країнї їх, первенцїв всієї сили їх. |
| 37 | Випровадив їх з сріблом та золотом, і не було недужого між поколїннями їх. |
| 38 | Зрадїв Египет, як вони вийшли; бо обняв їх страх перед ними. |
| 39 | Він простер хмару, як покривало, й огонь, щоб ніч осьвітити. |
| 40 | Забажали, і перепелиць післав їм, і хлїбом з неба ситив їх. |
| 41 | Розколов скелю і ринула вода, й клекотїла рікою по спеченій землї. |
| 42 | Бо згадав сьвяте слово своє до Авраама, слуги свого; |
| 43 | І випровадив нарід свій з радощами, з торжеством вибраних своїх. |
| 44 | І дав їм землї народів, і забрали в займи труд людей. |
| 45 | Щоб заповідї його сповняли й закони його хоронили. Аллилуя! |
