| 1 | Х валїте Господа! Він бо благий, бо милість його по віки. |
| 2 | Да скажуть вибавлені від Господа, котрих він вислобонив з руки ворога, |
| 3 | І котрих до купи зібрав з країв, зі сходу і заходу, з півночі і від моря. |
| 4 | Вони блукали в пустинї, по степових шляхах, не знайшли місця собі на оселю. |
| 5 | Терплючи голод і смагу, вони томились душею. |
| 6 | Тодї взивали до Господа в тїснотї своїй, і він визволяв їх з біди їх. |
| 7 | І він проводив їх правою дорогою, щоб прийти до людяного міста. |
| 8 | Да славлять Господа за милість його, і чудеса його над синами людськими! |
| 9 | Він бо наситив душу прагнущу, й голодуючу душу сповнив добром. |
| 10 | Седїли вони в тьмі і в тїнї смертї, сковані нуждою і желїзом, |
| 11 | Бувши впертими проти слова Божого і зневажаючи волю Всевишнього, |
| 12 | Тому смирив він серце їх бідою; вони падали, і не було помочі для них. |
| 13 | Тодї Господа вони благали у своїй тїснотї, і він спасав їх з біди їх. |
| 14 | Вивів їх з темноти і з тїнї смертної, і розбив їх кайдани. |
| 15 | Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його над синами людськими! |
| 16 | Він бо розломив брами мідянї, і сокрушив засуви желїзні. |
| 17 | Безумні - за свої переступні дороги і за свої несправедливостї караються. |
| 18 | Душа їх одвертається від їжи, і вони приближились до воріт смертних. |
| 19 | Тодї благають Господа в своїй тїснотї, і він визволяє їх з біди їх. |
| 20 | Посилає слово своє і вертає їм здоровлє, і спасає їх від домовини їх. |
| 21 | Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його над синами людськими! |
| 22 | Нехай принесуть жертву хвали, і піснями прославлять дїла його! |
| 23 | Ті, що в суднах пускаються на море, на водах великих мають торгове дїло, |
| 24 | Вони бачать дїла Господнї і чудесні творива його в глибинї; |
| 25 | Рече він, і буйний вітер знявся, що високо підносить филї. |
| 26 | Кидає ними під небо, провалює їх в безодню, в бідї душа їх млїє. |
| 27 | Мотаються, хиляються, як чоловік пяний, поникла вся мудрість їх. |
| 28 | Тодї до Господа вони у своїй тїснотї взивають, і він виводить їх з біди їх. |
| 29 | Він переміняє хуртовину на тишину, і филї втихомирились. |
| 30 | І вони радїють, що стає тихо, і до бажаної пристанї він їх приводить. |
| 31 | Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його для синів людських, |
| 32 | І возносять його в зборі людей, і в радї старших хвалять його! |
| 33 | Він обертає ріки в пустиню, і жерела водні в суходіл, |
| 34 | Плодовиту землю - в соляний степ, за злобу живущих там. |
| 35 | Він обертає й пустиню в озера водисті, і суходіл в жерела водні; |
| 36 | І поселяє там голодних, і закладають оселю. |
| 37 | Засївають поля, насаджують виноградники, котрі видають овочі і плоди. |
| 38 | Він благословить їх, і вони вельми розмножуються; і скота дає їм не мало. |
| 39 | Часами стає їх меньше, і вони хиляються від неволї, горя і нещастя. |
| 40 | Він кидає сором на князїв, і велить їм блукати в безлюддї і в безвіддї; |
| 41 | Бідного він з нужди видвигає, і роди його, як стадо, розмножує. |
| 42 | Щирі серцем побачать се і звеселяться, і всяка несправедливість зацїпить уста свої. |
| 43 | Хто мудрий, той замітить ті речі, і нехай зрозуміють милостї Господнї. |
