| 1 | Посходня пісня. Ч асто неволили мене від молодостї моєї, - нехай скаже Ізраїль - |
| 2 | Часто неволили мене від молодостї моєї, все ж таки не подужали мене. |
| 3 | На хребтї в мене орали плугатарі, побороздили довгі скиби свої. |
| 4 | Господь справедливий; він порозрізував посторонки беззаконних. |
| 5 | Нехай осоромляться і відступлять всї ненавидячі Сиона! |
| 6 | Нехай будуть, як трава на криші, що скорше сохне, нїж вирвуть її, |
| 7 | Котрою жнець не наповнить жменї своєї, нї вязальниця лона свого; |
| 8 | А прохожі не скажуть: Помагай Бог вам! Благословимо вас імям Господнїм. |
