1 | Псальма Давидова. Г осподи! До тебе кликав я, поспіши до мене! Почуй голос мій, коли до тебе взиваю! |
2 | Буде ж молитва моя, як кадило, перед тобою, простираннє рук моїх, як жертва вечірня! |
3 | Постав, Господи, сторожу губам моїм! Пильнуй дверей уст моїх! |
4 | Не дай серцю мому до злого прихилятись, в неправотї з людьми накладати, що беззаконнє творять; та й щоб не бути менї учасником ласощів їх. |
5 | Нехай покарає мене праведний, - се доброта; нехай докоряє мене, - се олива на голову; не одвернеться голова моя, бо навіть за лихі їх вчинки буде моя молитва за них. |
6 | Як скинуть суддїв їх стрімголов із скелї, тодї буде чути слова мої, які вони милі. |
7 | Як земля з'орана і розбита, так костї наші розсиплються в челюстях пропастї підземної. |
8 | Та на тебе, Господи, Владико мій, очі мої поглядають, на тебе вповаю; не відкинь душі моєї! |
9 | Сохрани мене від сїл, що вони заставили на мене, і від западнї тих, що творять дїла беззаконні! |
10 | Дай беззаконним попасти в їх власні сїти, а менї перейти мимо. |