| 1 | Давидова. Б лагословен Господь, скеля моя; він навчає руки мої до бою, до війни палцї мої! |
| 2 | Він моя милість і огорода моя, твердиня моя висока і мій спаситель; щит мій, і той, на кого я вповаю, котрий корить народ мій під мене. |
| 3 | Господи, що таке чоловік, щоб тобі знати про його, той син чоловічий, щоб ти зважав на його? |
| 4 | Чоловік, як той подих; днї його, як тїнь, що перелїтає. |
| 5 | Господи, прихили небо твоє, і зійди на долину! До гір торкнися, нехай задимують! |
| 6 | Блискай блискавками, і розсип їх! Пусти стріли твої, й замішай їх! |
| 7 | Простри руку твою з висоти, вихопи мене, і вирятуй із вод великих, із руки чужинцїв. |
| 8 | Уста їх про марне говорять, а правиця їх є правиця брехнї! |
| 9 | Боже, нову пісню тобі засьпіваю, на псалтирі десятострунній до похвальної піснї тобі заграю; |
| 10 | Тобі, що даєш спасеннє царям, ізбавляєш Давида, слугу свого, від меча смертиносного. |
| 11 | Вихопи мене і вирятуй з руки чужинцїв, котрих уста про марне говорять, а котрих правиця є правиця брехнї! |
| 12 | Щоб сини наші були, як висадки, зрощені в їх молодостї; дочки наші стрункі, як тесані стовпи угольні збудованої палати; |
| 13 | Щоб засїки наші були повні, всяким хлїбом багаті; щоб скотина наша тисячма множилась, десятки тисяч по вертепах наших; |
| 14 | Щоб корови наші телились; щоб не було влому, і жадного убитку, і жадної лайки на улицях наших. |
| 15 | Щасливий нарід, в котрого така доля! Щасливий нарід, котрому Господь - Бог його! |
