| 1 | Молитва Давидова. В ислухай, Господи, правду, почуй голосїннє моє; почуй молитву мою з уст нельживих. |
| 2 | Від лиця твого нехай вийде правда моя; очи твої нехай споглянуть на правоту. |
| 3 | Ти випробував серце моє, вислїдив мене вночі; ти переглянув - і не знайшов нїчого; думки мої не розходяться з устами моїми. |
| 4 | В дїлах людських, по слову уст твоїх, я сохранив себе від дороги гнобителя. |
| 5 | Держи шаги мої на дорогах твоїх, щоб не спотикнулись ноги мої. |
| 6 | До тебе взиваю, бо ти вислухаєш мене, о Боже; нахили ухо твоє до мене, почуй слова мої. |
| 7 | Яви дивную милість твою, ти бо спасаєш правицею твоєю від противників уповаючих на тебе. |
| 8 | Сохрани мене, як зїницю ока; в тїни крил твоїх стережи мене |
| 9 | Від безбожників нападаючих на мене, від ворогів душі моєї, що кругом обступили мене. |
| 10 | Серце їх в товщі їх сховалось, устами своїми згорда промовляють. |
| 11 | Де не ступиш, всюди нас обступили; витріщили очі свої на нас, щоб повалити нас на землю. |
| 12 | Вони, як лев той, що добичі шукає, і як левчук, що в закутку притаївся. |
| 13 | Встань, Господи, попереди їх, кинь їх на землю! Спаси душу мою від нечестивого мечем твоїм, |
| 14 | Від людей рукою твоєю, Господи, від людей сьвіта сього. Доля їх у сьому життю, черево їх ти скарбом твоїм сповняєш; сини їх ситі, а наддостаток свій лишать дїтям своїм. |
| 15 | А я в правдї дивити мусь на лице твоє: пробудившись, буду образом твоїм насищатись. |
